«Туристів серед рідних, близьких, друзів у мене раніше не було. Навпаки, коли я у голос мріяла про похід, всі з оточення знизували плечима: «Нащо воно тобі? Їздь собі на море, плавай, смажся на сонечку». Мені не дуже заходив той «тюленячий» відпочинок».

За лаштунками ремонту, або як майстерність та мета можуть змінювати реальність. Про це та інше розповідають два майстри коксового цеху № 1 КХВ Віталій Гуменюк та Олександр Вовк.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» важко знайти людину, яка хоча б раз у житті не зустрілася з Наталією Заїкою, начальницею зміни електропостачання цеху мереж і підстанцій, внутрішньою тренеркою та амбасадоркою нашого підприємства.

Дві доби Ростислав знаходився на території, зайнятій ворогом. Важко поранений, він боровся за життя. Розумів, що саме тут все може скінчитися. Але вірив, що йому допоможуть…

Наприкінці жовтня голова спілки ветеранів гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимир Шаряк запропонував разом привітати з 90-літтям ветерана ГД Якова Майданіка. Володимир сказав: «Це представник золотого покоління, що заклало основи успіхів департаменту, який навіть у найскладніші часи не зупиняється».

Того року, коли «АрселорМіттал Кривий Ріг» став частиною потужної металургійної корпорації, до сортопрокатного цеху № 2 прийшов працювати молодий електромонтер Віктор Пеліпака.

Ельвіра Меньшикова прийшла до цеху технологічного водопостачання гірничого департаменту стажеркою. Прийшла на рік, а вже працює два десятки років.

Як люди стають донорами, коли вирішили зробити цей крок у житті і який внесок у порятунок інших може зробити кожен з нас? Про це і не тільки ми говорили з Євгеном Кочергою, горновим доменної печі № 6 доменного цеху № 1, який вже здійснив понад 20 донацій.

Двадцять років тому у житті машиніста дверезнімальної машини коксового цеху № 1 Андрія Сушка відбулися кардинальні зміни. Він працевлаштувався на наше підприємство того пам’ятного жовтня, коли «Криворіжсталь» увійшла до міжнародної компанії АрселорМіттал.

Досвід зварника, зараз професіонала з власним клеймом, у Руслана Лазоренка – 20 років. Коли компанія АрселорМіттал почала працювати в Україні, тоді ж розпочався стаж роботи Руслана на нашому підприємстві. Це спільний шлях дорослішання, розвитку, непростий, але рух вперед, коли разом долають труднощі, святкують перемоги та будують майбутнє. Цей зв’язок перевірений роками.