За лаштунками ремонту, або як майстерність та мета можуть змінювати реальність. Про це та інше розповідають два майстри коксового цеху № 1 КХВ Віталій Гуменюк та Олександр Вовк.

Вивчили до гвинтика

«Я ще працював на старих коксових батареях, бачив, як будувалися нові КБ №№ 5, 6, як їх налагоджували на роботу, які сучасні машини на них встановлювалися. Серед фахівців, які здійснювали наладку, були іноземні фахівці. Тоді я і гадки не мав, що колись і мені доведеться зануритись у технічний організм цього складного обладнання, адже нещодавно нам довелося ремонтувати КБ № 5. І цей ремонт був не запланований, підготовка до якого починається за столом, коли все ретельно прораховується та планується, враховується тисячі позицій, а після надзвичайної ситуації. І нам вдалося відновити обладнання, і зробити це швидко та якісно», – сказав Віталій Гуменюк, майстер з ремонту механічного обладнання коксових батарей №№ 5, 6 КХВ.

В коксовому цеху № 1 Віталій Гуменюк працює 25 років. Він закінчив коксохімічний технікум за спеціальністю «Обслуговування металургійних підприємств», навчався у металургійній академії. Віталію дуже подобалося все, що було пов’язано із механікою. За порадою батька, який працював на аглофабриці, він влаштувався слюсарем-ремонтником до бригади дверевого господарства першого коксового цеху. Згодом перевівся на дільницю з ремонту коксових машин, а за потребою виконував обовязки майстрів на усіх виробничих дільницях коксового цеху.

«Коли ти експлуатуєш обладнання, це одна справа. А коли доводиться кардинально його ремонтувати, визначатися з потрібним устаткуванням, запчастинами прораховувати, щоб все ідеально підійшло і механізми ожили – це зовсім інше, – продовжує Віталій Гуменюк. – Звичайно, над усім комплексом ремонту, від заявок, пошуку та придбання обладнання до  безпосереднього ремонту працювала ціла команда фахівців нашого підприємства та підрядників. Ми з колегами ретельно вивчали «тонни» креслень, технічну документацію, перекладали її на нашу мову тощо. Це був надзвичайний досвід для усіх нас. І коли все вдалося, коли коксова батарея, ця високоінтелектуальна та складна система була успішно запущена в роботу та видала перший кокс, це було справжнє свято для усіх нас».

Електрика – серце КБ

«Надзвичайно складним для усіх нас стала фінішна пряма ремонту. Коли перед запуском КБ № 5 треба було перевіряти кожну систему, приділяти їй максимум уваги, тоді роботи у всіх було дуже багато, як і відповідальності» – говорить Олександр Вовк майстер з ремонту електроустаткування коксових батарей №№ 5, 6 КХВ. 

У першому коксовому цеху Олександр працює 20 років, саме тут він пройшов шлях від електромонтера до майстра. На вибір професії вплинула родина Олександра, в ній було багато коксохіміків. Нюанси електросправи Олександр опановував безпосередньо у цеху, йому у цьому допомагали наставники, серед яких були Олександр Агафонов, Дмитро Хількевич, Ігор Юр’єв. З кожним роком професіоналізм Олександра зростав, а техніка ставала все сучаснішою. На це вплинули зміни, пов’язані із будівництвом  нових коксових батарей та нового обладнання.

«Електросистема – це дуже складний організм. Він складається з електровигунів, кабельної продукції, датчиків, контролерів, блоків живлення, частотних перетворювачів тощо. Тож роботи за доглядом цього величезного господарства завжди багато. А під час відновлювання електроустаткування КБ № 5 було ще й надзвичайно відповідально, – говорить Олександр Вовк. – Головним викликом при ремонті пятої коксової батареї було її налаштування. З багатьма процесами ми стикалися вперше, тож доводилося максимально приділяти увагу наладці усіх систем та процесів – вмикати, перевмикати, пробувати усі варіанти, адже кожний дріт відповідає за роботу певного механізму. Помилок не можна було допускати, адже електрична система обладнання просто могла перегоріти. Тому діяли за інструкцією, як вже сказав мій колега, переводили документи з англійської. Допоміг і інтернет, де ми також знаходили інформацію про наше обладнання та його особливості. Тісно співпрацювали з іншими спеціалістами цеху. Нам все вдалося, ми успішно  запустили коксову батарею в роботу. Ми дуже раділи, коли все ожило, закрутилося, поїхало. Тепер, знаючи, що і як всередені працює, ми можемо вже на більш високому рівні підтримувати технічну справність електрообладнання коксової батареї та усіх її систем».