Дві доби Ростислав знаходився на території, зайнятій ворогом. Важко поранений, він боровся за життя. Розумів, що саме тут все може скінчитися. Але вірив, що йому допоможуть…

«25 лютого 2022 року я пішов до військкомату. До цього не служив, підготовки не мав, але знав, що за свою землю треба боротися, – каже працівник управління залізничного транспорту гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ростислав Піскарський. – Любов до Батьківщини в мене вклала  мама, Вікторія Григорівна».

Ростислав потрапив до роти охорони. Спочатку він з побратимами прикривав Запорізький напрямок. Стояли на блокпосту, прикриваючи напрямок можливого прориву, практично з нуля опановував мистецтво воювати. Спочатку вчився на стрільця, потім на гранатометника. Не приховує, що моментами було страшно, особливо, під час обстрілів та бомбардувань. Але знав, за кого стоїть, що боронить. Пізніше частину перекинули під Бахмут. А потім запропонували перейти до штурмової роти. Ростислав погодився. Усвідомлював, що ймовірність загинути в рази зросте, але знав, що штурмовики дуже потрібні.

«Для мене надзвичайно важливою була підтримка родини, – розповідає Ростислав. – Мама, дружина Наталя, донечка Вероніка телефонували, писали, підтримували. Про жахи війни я не розповідав, навіщо воно їм? Мене поранило під час чергового штурму, – говорить Ростислав. – Хлопці змушені були відходити. Накрило добряче, тож вони вважали, що я «двохсотий». За добу знайшли мене за допомогою дрона, а ще за добу прорвалися наші госпітальєри. Далі були операції, лікування, реабілітація…»

Ростислав повернувся до свого управління. Працювати помічником машиніста він вже не міг за станом здоров’я. Перевівся на підсобного робітника. Зараз він виконує обов’язки начальника зміни, координує рух залізничного транспорту, транспортування руди, концентрату.

«Нова для мене робота, цікава та відповідальна, – говорить Ростислав. – Ситуації виникають різні. Часто доводиться миттєво ухвалювати складні рішення. Але бойовий досвід допомагає. Оцінив ситуацію, отримав данні, яких не вистачає, і починаєш діяти».