Владислав Боженко працював слюсарем-ремонтником у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг». До лав ЗСУ захисник долучився у квітні 2023 року. І це було його рішенням. Владислав вважав, що має зробити все для захисту своєї родини, міста, країни.

Біля конвертерного цеху “АрселорМіттал Кривий Ріг” на маршруті пересування пішоходів, перед виходом на колії було встановлено направляюче загородження, яке ще називають «змійкою».

Наш «Ливарно-механічний завод» взяв участь у Міжнародному промисловому форумі 2025. Близько 250 українських і іноземних підприємств були представлені на цьому масштабному заході, який пройшов у Міжнародному виставковому центрі у Києві. Наші фахівці презентували можливості «ЛМЗ» у ливарній справі.

Головний сержант Сергій Абросімов загинув у бою з ворогом 3 листопада 2024 року. Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району, що на Донеччині. Деякий час він вважався зниклим безвісти, але нещодавно факт загибелі Сергія, на жаль, підтвердився. У воїна залишилися дружина Оксана, сини Максим та Олексій.

Так можна сказати про агломераційний цех № 2, який зараз є частиною аглофабрики. Модернізація цеху була одним із ключових інвестпроєктів компанії «АрселорМіттал» з метою зменшення впливу виробництва на довкілля, зниження рівня викидів пилу та газів, збільшення надійності обладнання та продуктивності цеху.

Напередодні 80-річчя перемоги над нацизмом і Дня пам’яті та примирення, 7 травня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулося покладання квітів до пам’ятника нашим працівникам, які загинули під час Другої світової війни.

Кілька днів тому поблизу населеного пункту Єлизаветівка Донецької області прийняв свій останній бій за свободу України наш колега. Командир стрілецького відділення, молодший сержант Павло Цвітков загинув 10 квітня 2025 року від отриманих ушкоджень, несумісних з життям, мужньо виконавши свій військовий обов’язок. До призову на військову службу він працював машиністом крана металургійного виробництва у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Технікою Дмитро почав цікавитися ще з дитинства. Але тоді він і гадки не мав, що його майбутня посада так і називатиметься – «технік».
Техніки з’явилися на нашому підприємстві порівняно недавно. Кілька років тому почався процес трансформації ремонтної служби у відділенні безперервного розливання сталі. Саме тоді були створені технічні групи, основним завданням яких було своєчасне виявлення аномалій у роботі устаткування та організація їх усунення. Для таких груп і знадобилися техніки.

Олег згадує свій перший по-справжньому екстремальний виклик. Він працював рятівником вже кілька років. І от надійшов сигнал з доменного цеху: на колошнику доменної печі сталася біда – працівника придавило металоконструкціями.
«Чоловік кричав так, що стало моторошно. Вочевидь, він мав чисельні переломи. Ми почали надавати першу долікарську допомогу. Він благав не торкатися до нього, бо дуже боляче. Але ж ми мали його врятувати. Дуже акуратно поклали на жорсткі ноші, бо на м’яких з такими травмами транспортувати не можна. Зносили потерпілого сходами, де жорсткі ноші не мали б пройти, але пройшли, бо ми всі дуже того хотіли. Чоловіка передали медикам. Потім вже дізналися, що людина має численні переломи та інші ушкодження, але для життя загрози немає. Рятувати людей – це, мабуть, найбільше, за що я люблю свою роботу, і ще ніколи не пошкодував, що пішов у газорятівники».

Звернення Генерального директора “АрселорМіттал Кривий Ріг”