Психолог  «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук дає поради як опанувати себе, коли «накриває» паніка.

«Шеф, усе пропало!» Пам’ятаєте цю фразу зі старого фільму? Цей вигук – яскравий прояв паніки або раптового дуже сильного страху, саме так слово panikos перекладається з грецької. Паніка може виникати через різні кризові події й особливо вона небезпечна під час війни.

«Від початку війни психіка українців знаходиться під постійним ударом, ворог  систематично «підкидує» нам одну стресову ситуацію за іншою, усіма силами намагаючись викликати у нас страх та паніку, – говорить Олена Шевчук. – Ці емоції супроводжуються шаленим викидом адреналіну в кров і, відповідно, сильними фізичними реакціями. Напевне, ви чули  вигуки «в мене серце не витримує», «все, втрачаю свідомість», «я задихаюсь»… Паніка здатна паралізувати людину або, навпаки, підштовхнути її до безглуздих та ризикових вчинки. Саме в такому вразливому психічному стані хочуть нас бачити росіяни. Наше завдання – навчитися опановувати свої емоції під час стресу».

Одразу зазначимо, що страх – це нормальна реакція організму, боятися воєнних дій чи обстрілів – це природно. А от з панікою все трохи складніше. Панічна атака може виникнути раптово, через якийсь подразник або навпаки – коли немає реальних причин і небезпеки. Ознаками паніки є прискорене серцебиття, часте дихання, відчуття нестачі кисню, важкість у грудях. У цей момент можуть холонути руки, ноги, підвищується тиск, болить голова, в ній щось «пульсує», або з’являється  відчуття стиснення, темніє в очах.

Зазвичай панічні атаки тривають 5-10 хвилин. Вони не смертельні, про це важливо пам’ятати. Але й ігнорувати цю мить теж не можна. Якщо з  панікою ви «воюєте» самостійно, то варто:

  • Глибоко дихати: вдих носом – видих ротом.
  • Потерти долоні, поки не стане гаряче, пострибати, погупати ногами, порахувати у зворотному порядку або дати собі відповіді на прості запитання: як мене звати, де я зараз, який зараз рік?
  • Треба дати вихід емоціям – можна співати, сміятися, плакати.
  • За можливості варто понюхати щось з різким запахом, наприклад цитрусові, спирт, парфуми.
  • Умитися холодною водою.

«Якщо панікою накрило не вас, а людину поруч – не треба її трусити або давати їй ляпасів, як це часто показують у кінофільмах, – продовжує Олена Шевчук. – Треба насамперед самому залишатися спокійним, а потім голосно і чітко, як командир в армії, сказати «дивись на мене, глибше дихай, візьми воду, пий». В цей момент людині треба буквально наказувати, що їй треба робити. Звертаю увагу, важливо, щоб людина виконувала все сама, не намагайтеся здійснювати все за неї. Ви побачите, що панічна атака скоро відступить.

Як правило, панічні атаки не є частими гостями в нашому житті. Але якщо вони почастішали, зверніться до психологів.

Бережіть себе та близьких!»

Як боротись з перевтомою – читайте тут.

Також психолог підприємства надає поради про якість сну.