Костянтин — провідний інженер. Кожної зміни він їде на завод, на його гірничий департамент. Є дні з ідеальною погодою, а є з не дуже. Та давайте правді дивитися у вічі — з бридкою, коли дощ і мокрий сніг, або вітрюган. І ось саме тоді пересічний громадянин, як ніколи, розуміє, що затишна транспортна зупинка — це круто.

Костянтин Мамаєв сам виготовляв технічну документацію на відновлення зупинок. І робив це для мешканців Кривого Рогу і для себе особисто. Тож відновлені зупинки вийшли надійними та функціональними, як і все, що робиться працівниками гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». А його ремонтний цех не лише ремонтує величезну кількість потужного устаткування, а ще й знаходить можливості покращувати побутові умови для мешканців міста.

«Кілька років тому ми відремонтували сім транспортних зупинок на шляху до нашого гірничого департаменту, — говорить начальник РЦ ГД Ігор Малий. — Чотири зупинки  маршруток і три трамвайних. Це було зроблено швидко і якісно. Фундаментально, з турнікетами для безпеки. Та ще й пофарбовано у стильні корпоративні кольори. А ще наші працівники допомогли залити бетоном майданчики для ремонту зупинок Дачної, Польової, Рудничної, Ярославської, які також було відремонтовано, але вже силами підрядників».

Транспортні зупинки — це дуже великий комфорт для мешканців, у кого немає особистого транспорту. Костянтин Мамаєв нерідко їздить на роботу і з роботи саме громадським транспортом. І йому, як нікому іншому, відомо, як воно — чекати маршрутку чи трамвай на «убитій» зупинці з дірками у даху та без лавочок. Тому у планування ремонтів він тоді вклав часточку свого серця.

«Як же приємно зараз сидіти на зручній лавці у середині майже приміщення, де ти захищений від дощу, снігу та вітру, — усміхається Костянтин. — І чути від людей поруч схвальні відгуки. І усвідомлювати, що ти також доклав до цього рук та розуму. Дійсно приємно».

У підсумку хочеться додати, що підприємство не залишило свої зупинки на самоті з погодними умовами. Наш ремонтний цех ГД періодично підфарбовує та підлаштовує наші зупинки. Бо якщо зроблено для себе, то навіщо ж залишати напризволяще?