Старший майстер модельної дільниці фасонно-сталеливарного цеху «Ливарно-механічного заводу» Олена Вавренюк багато років працювала поруч зі Станіславом Вознюком. «Коли я дізналася, що Станіслава вже немає з нами, у мене наче щось відірвалося всередині. Наче не стало частини душі, – говорить Олена. – Він був творчою, світлою людиною. Коли почалося повномасштабне вторгнення, і багато з нас не уявляли, що воно буде, Станіслав спокійно промовив: «Сергіївно, все буде добре».

Станіслав працював модельником дерев`яних моделей. Тобто сталеві вироби, які виготовляв цех, спочатку виникали в уяві Станіслава, втілювалися в дереві, а вже потім наливалися металом у формах. Безліч деталей пройшло через руки майстра. «Станіслав завжди працював  і жив з гумором, усмішками, – згадує Олена Вавренюк. – Дуже позитивним він був. Чоловік з бездоганною 3D уявою. Ота карта України на в`їзді до нашого цеху – витвір його рук, його душі. Завжди пам`ятатимемо справжнього майстра, патріота України, нашого захисника Станіслава Вознюка».

Станіслав Вознюк взяв зброю до рук у серпні 2022 року. Він був командиром танкового взводу. 19 серпня 2025 року наш колега загинув, боронячи місто Куп`янськ Харківської області від російських загарбників.

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та колегам загиблого героя Станіслава Вознюка.