Інтерв’ю з Юлією Заболотною

Як війна позначилася на житті підприємства, вплинула на робочі процеси, керування командою та як компанія адаптується до нових умов – ми поговорили з директором департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юлією Заболотною.

– Юліє, більше ніж 100 днів війни показали, як ми можемо працювати в екстремальних умовах. Що було найважчим за цей час, якщо говорити про персонал?

– Якщо говорити про себе особисто, то для мене важкими були два аспекти.  По-перше, організаційний –  коли треба було зрозуміти, як працювати в екстремальних нових умовах, хто залишається на підприємстві, хто йде на простій, хто займається якимись спеціальними проектами, кого відпустити у відпустку. А другий аспект, звичайно, емоційний. Потрібно було підтримувати контакт із командою, спілкуватися, зберігати рівень оптимізму як власний, так і колег. Оце, мабуть, було складно для мене.

– Рішення призупинити виробництво залишило вдома багато наших працівників. Які дії були спрямовані на збереження колективу?

– Звичайно, головне завдання зараз для підприємства – це вижити та зберегти колектив. Я хочу нагадати, що у березні всі працівники повністю отримували зарплату. Крім того, люди отримували премію 30% за те, що виходили працювати. У квітні та травні вже умови були інші. Проте люди продовжували отримувати повністю зарплату, а ті, хто перебував на простої, отримували 2/3 базової зарплати. Я вважаю, що якщо порівняти з тим, що відбувається в інших компаніях і як вони справляються з цими проблемами, ми справляємось досить непогано.

– Скажіть, чому скасували дистанційну роботу? Адже більшість тих, хто працює дистанційно, це жінки з дітьми, які евакуювалися.

– Так, справді, було ухвалено рішення про те, що всі співробітники мають працювати на робочих місцях – як на виробництві, так і в офісі. Хочу нагадати, що під час карантину через ковід більшість співробітників так само виходила на роботу із солідарності зі співробітниками виробничих підрозділів. Те саме ми хочемо повернути сьогодні. Нам треба бути солідарними з тими людьми, які у цей складний момент продовжують працювати та відновлюють виробництво. Тому буде справедливо, якщо всі перебуватимуть в однакових умовах, у цьому випадку – на робочому місці.

– За цей час відбулись деякі зміни у менеджменті підприємства. Яка була їхня ціль?

– Деякі топменеджери вирішили залишити компанію з різних причин: і тому що йде війна, і вони не впевнені, чи потрібно їм повертатися в Україну, і також з особистих та сімейних причин. Функції, які залишились без топменеджерів, були підпорядковані тим керівникам, які постійно залишалися в Кривому Розі та підтримували роботу виробничих підрозділів – Артему Філіп’єву та Сергію Плічку. Нещодавно вийшов на роботу новий директор з логістики Андрій Мягков, поки що він буде підпорядковуватися Джозефу Ксапо, доки триватиме його адаптаційний період. Потім, швидше за все, структура підпорядкування зміниться. Але поки що так динамічніше, ефективніше  і правильніше.

– Сьогодні близько 2 тисяч працівників захищають нашу країну в лавах ЗСУ або Тероборони. Як ми їм допомагаємо?

– Усі, хто зараз несе службу в Збройних силах України, Теробороні або служить за контрактом, продовжують отримувати свою базову зарплату. Крім того, за цими працівниками зберігаються робочі місця. Ми прийняли людей, які їх заміняють, але тільки-но наші співробітники будуть готові повернутися до компанії та продовжувати роботу, ми готові прийняти їх. Ми гарантуємо їм і роботу, і зарплату.

– Поступово підприємство відновлює виробничі процеси і більше працівників повертаються до цехів. Чи може «АрселорМіттал Кривий Ріг» забезпечити хороші умови праці для всіх, враховуючи побут і харчування? І як щодо питання безпеки?

– Підприємство зараз робить усе можливе для того, щоб люди працювали у хороших умовах. У нас продовжують працювати їдальні у цехах, люди приходять на робочі місця до офісів, виробничих підрозділів та працюють у звичайних умовах. З огляду на побут там зараз навіть краще стало, адже була можливість навести лад, щось підремонтувати, підфарбувати, оновити в той час, коли деякі виробничі підрозділи не були задіяні на 100 відсотків.

Що стосується безпеки, у нас є бомбосховища, куди люди можуть ходити під час сигналу повітряної тривоги. Є спеціальна процедура, якої ми дотримуємося при сигналах повітряної тривоги.

– Департамент з персоналу провів переатестацію робочих місць в цехах. За її результатом, працівники деяких професій тепер не отримують молоко. Можете прокоментувати цю ситуацію?

– Справді, була проведена атестація, і за її результатами ми залишили видачу молока лише для тих позицій, де є шкідливі фактори і яким належить видача молока за законодавством. Хочу нагадати: до цього моменту ми видавали молоко 16 тисячам працівників. Здебільшого це була добра воля компанії. Після атестації ми призупинили видачу молока 40 відсоткам з цих працівників. Треба уточнити, ми не скасували видачу, а лише вимушено зупинили її на воєнний час. Це дає компанії можливість заощадити якісь кошти та пустити їх на важливіші для виживання підприємства завдання.

– Чи є зараз на підприємстві актуальні вакансії? Як можна порівняти ситуацію з наявності вакансій з довоєнним часом? Скільки часу займає процес працевлаштування?

– Так, вакансії є. І ми досить активно приймаємо людей на роботу. Лише у травні ми працевлаштували 82 людини. Актуальними залишаються виробничі вакансії: помічники машиністів, водії, електромонтери, електрозварники, люкові, двереві. Ці люди нам завжди потрібні.

Зазвичай, працевлаштування на виробничі вакансії відбувається швидше, ніж на керівні посади. В середньому, працевлаштування триває від тижня до двох, з урахуванням перевірок, медогляду. – Якщо є необхідність навчитися працювати на певній спеціальності, це навчання починається вже після того, як людина прийнята на роботу, звичайно, це навчання безкоштовне.

– Зараз до міста приїхало багато вимушених переселенців з міст, де тривають бої. Багато з них шукають роботу? Скільком переселенцям компанія допомогла працевлаштуватися?

– З початку війни ми взяли на роботу 22 переселенці з Маріуполя, Мелітополя, Краматорська, Херсонської та Запорізької областей. Раніше ці люди працювали на таких підприємствах, як «Приазов’я», «Азовспецмонтаж», шахта ім. Сургая, «Азовсталь», Авдіївський коксохімічний завод, «Меткомінвест». Тобто ці люди прийшли з тієї самої галузі, вони знайомі з виробничими процесами, які відбуваються на нашому підприємстві.

– Поясніть, будь ласка, чи може працівник брати відпустку 24 дні, якщо ці дні в нього є?

– Звичайно, якщо працівник заробив стільки днів відпустки, і якщо є погодження з безпосереднім керівником, то, звісно, він може брати 24 дні відпустки. Але хочу наголосити, це питання треба погоджувати з керівником, який приймає рішення про виробничу необхідність та присутність цього працівника на робочому місці.

– Зараз літо. І чи буде підприємство цього року надавати тимчасову роботу молоді? Або стажування?

– Так, узгоджено кілька вакансій стажистів. Ми продовжуємо пропонувати стажування у нашій компанії та готові розглядати заявки від молоді. І коли вони потрапляють до нас на стажування, на них поширюються всі правила (якщо говорити про питання безпеки, наприклад), які існують у компанії і яких дотримуються всі інші наші співробітники. Між ними немає жодної різниці.

– У воєнний час складно планувати надовго. Але все ж – які цілі у сфері управління персоналом ви зараз ставите?

– Для компанії зараз дуже важливо вижити, втриматися, пережити цей складний час, а також зберегти колектив. Зберегти той рівень знань, професіоналізму та експертизи, який вже накопичено. Від себе особисто хочу побажати всім вірити в нашу перемогу, підтримувати насамперед себе у добрій фізичній та психологічній формі, допомагати всім, хто чекає і кому необхідна ця допомога – і на особистому рівні, і колегам, і тим, хто робить все, щоб ця перемога настала якнайшвидше.