Активний промисловий видобуток руди розпочався 145 років тому. Це сприяло стрімкому  розвитку та розбудові Кривого Рогу. Про це далі у статі з циклу про історію руди у нашому місті.

На багаті землі

Наприкінці ХІХ століття Кривбас вийшов на перше місце в країні за видобутком руди. Тільки у 1888 році її було видобуто 190,6 тисячі тонн. Провідні економісти тоді стверджували, що скоро Криворіжжя стане найвпливовішим фактором у промисловій імперії. На криворізькій руді вже успішно працювали майже два десятки металургійних заводів півдня. А у 1898 році було поставлено питання про експорт криворізької руди.

Постійне збільшування видобутку руди підвищувало й попит на працівників. І дефіциту у робочих руках не було. Люди масово прибували до Кривого Рогу звідусюди у пошуку заробітку та кращого життя. А це означало, що новим криворіжцям потрібно було десь жити, навчатися, лікуватися, розважатися, купувати продукти, необхідні товари для життя. Місто почало активно розвиватися.

З містечка – на місто

«Там, де серед зелених дерев можна було деінде побачити солом’яний дах селянської хати, тепер, неначе за змахом палички чарівника, поряд з промисловими спорудженнями «виросли» великі будинки. За декілька років невелике містечко Кривий Ріг за благоустроєм та торгівельним обсягом перетворилося на справжнє повітне місто». Так зазначалося у путівнику початку ХХ століття.

І це було правдою. У ті часи у Кривому Розі вже налічувалося 79 рудників, 4 чавуноливарні заводи, фабрика фарб, механічний та пивоварний заводи, лісові пристані та склади, олійниці, млини. У місті працювали відділення комерційного банку, нотаріальна контора, 3 фотосалони, 2 аптеки, 8 аптечних магазинів.

Медична допомога надавалася людям у 11 лікарнях, діяли 25 приймальних покоїв на 80 ліжок, у місті було створено посаду дільничних лікарів. 

На 25 тисяч карбованців, які надали рудопромисловці, велося будівництво великої лікарні. Лікарні були організовані й у Веселих Тернах, Лозуватці, Широкому, Шестерні, Златоустівці, Миколаївці.

Своя медична допомога надавалася людям і на рудниках.

На території Криворіжжя розкинулася ціла мережа торгівельних закладів, їх на початку минулого століття налічувалося понад 256. Найбільш жваво торгівля велася на вулицях Поштовій, Базарній, Миколаївській та Верхньобазарній. Там можна було купити все, що завгодно: одяг, взуття, тканини, різноманітні продукти, городину, грамофони, велосипеди, металеві вироби, ліс, а також вино, горілку та пиво. У місті, а також на Веселих Тернах проводилися великі ярмарки.

Кривий Ріг зростав

І все більше забудовувався. Формувалися нові вулиці, провулки, райони, проспекти з крамницями. Будувалося житло як для звичайних працівників, так і для інженерно-технічних спеціалістів. Наприклад, для робітників руднику Колачевського було зведено 6 гуртожитків. Харчувалися вони у великій їдальні на 1000 місць. Вихідними та по святкових днях їдальня використовувалася, як імпровізований театр, де виступали заїжджі артисти.

Гірничі майстри руднику жили у 12 сімейних двоквартирних будинках. Інженери мешкали у триповерховому будинку. В усіх будинках були вода, газ, світло від власної електростанції. Поряд працювали лікарня, бібліотека та лазня. Для дітей робітників руднику було збудовано школу, де вони навчалися безплатно.

До речі, на початку минулого століття для освіти усіх криворізьких дітей працювали 17 початкових шкіл, однокласна земська школа на 200 учнів. У

Довгинцевому діяли залізнична школа-церква, комерційне та сільськогосподарське училища.

Будувалися і релігійні установи. У ті часи на Криворіжжі були збудовані 8 православних храмів. Головною церквою, до речі, першою на Криворіжжі, була Миколаївська. Спочатку вона була дерев’яною, а з 1863 року – кам’яною.

Також у Кривому Розі діяли православні та єврейські молитовні доми, синагога та також приватні єврейські школи.

Втім, навіть за таких умов, життя та робота працівників рудників було доволі непростим. Яким? Про це читайте у наших наступних публікаціях.

Матеріал створений за сприяння Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Фото з фондів музею та з відкритих джерел.