Третій рік поспіль триває війна, а люди ходять у кіно та на концерти, відпочивають у кафе, відзначають дні народження, весілля та інші свята. Як ставитися до цього, коли навколо стільки горя? Чи маємо ми зараз право на радість? Ці питання викликають доволі активні дискусії, які загострюються перед святами. Чи можемо ми дозволити собі радіти під час війни розповідає психологиня підприємства Олена Шевчук.

Про чорне, біле та відтінки

Початок війни став для усіх нас шоком, всі негативні емоції одночасно були зібрані докупи і настрій у багатьох суттєво погіршився. Ще яскравіше це відчувається після поганих новин про смерть людей, руйнування міст та селищ тощо. Та довго так тривати не може (якщо це вже не хвороба), психологічний стан людини поступово стабілізується та вирівнюється.

«Коливання настрою ми добре спостерігали на початку повномасштабної війни. Одразу всі були шоковані подіями, бачили все у чорному кольорі. Але шок привів нас не до відчаю, а до злості, яка додала нам сили для боротьби. Потім ми навчилися жити в умовах війни – переживати горе та радість, займатися щоденними справами, допомагати нашим військовим. Ми почали відчувати усі барви життя, адже людський організм не може довго знаходитися у пригніченому стані. Тоді у людини починаються проблеми, як з психічним, так і з фізичним здоров’ям, вона втрачає увагу, здатність приймати рішення, знаходиться у постійному стресі, який руйнує її зсередини. На це, до речі, і розрахована ворожа ІПСО, яка спрямована на те, щоб ми якомога частіше сумували, були пригніченими, наляканими, щоб ці емоції відбивали у нас бажання та здатність боротися і перемагати. Тоді нами легше керувати та змушувати підкорятися чужій волі. Наша задача – не дати ворогу жодного такого шансу, – говорить Олена Шевчук.

Емоційна зброя

Психологиня наголошує, що радіти, відзначати свята, зустрічатися із рідними та близькими, вирушати в походи або на концерти під час війни не тільки можна, але й потрібно. Позитивні емоції надають нам нових сил для життя, роботи, для боротьби з ворогом. Ми маємо працювати і відпочивати, допомагати захисникам, берегти дітей і дарувати їм свою любов. Але прояви радощів мають бути збалансованими та доречними. Святкувати зараз треба не гучно, адже поряд можуть знаходитися люди, які в цей час переживають особисту кризу, втрату, трагедію.   

«Важливо розуміти, що радість – це енергія. Вона пов’язана з роботою нейрогормонів, які надають нам відчуття безпеки, спокою, розслаблення. Ця енергія нам дуже потрібна для відновлення, це наші «вітаміни щастя», які сприяють психологічному здоров’ю, – підкреслює Олена Шевчук. – Війна обов’язково закінчиться. Вона багато чого змінила у суспільстві та індивідуально у кожному з нас. Та життя продовжується, і всім нам  потрібно вкладати чимало сил і працювати над тим, щоб воно й надалі було гідним, вільним, позитивним. Тож, дозвольте собі бути щасливим!».

Фото з відкритих джерел.