На жаль стресових ситуацій у нашому житті вистачає, а сучасні реалії постійно «підкидають» нам нові випробування для нашої нервової системи, що викликає негативні емоції, провокує хвороби. Що з нами відбувається, це депресія чи це реакція на сучасне психологічне перенавантаження? Про це ми говорили та радилися з психологинею «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оленою Шевчук.

«Допоможіть, у мене депресія, і від усвідомлення цього мені психологічно стає ще гірше». Подібні звернення до мене почастішали, – говорить Олена Шевчук. – З одного боку, я бачу, що люди стали більше довіряти психологу, дбати про своє ментальне здоров’я. Більшість з нас вже не хоче залишатися сам на сам зі своїми страхами, турботами, проблемами, які, на жаль, стали фоном нашого життя під час війни. Втім, люди часто плутають хронічне психологічне навантаження зі справжньою хворобою – депресією, і від цього занурюються у негатив ще більше. Давайте разом розбиратися у цьому».

Хронічний стрес

Внаслідок війни він зараз торкнувся майже кожного з нас. Постійні сирени, обстріли, їхні наслідки, побутові проблеми, погані новини, вісті про загибель людей. Все це накопичується у нашій психіці та викликає емоційне перевантаження. Його основні ознаки: втома від найменших навантажень, фізична слабкість, емоційна нестабільність, погане самопочуття зранку, неможливість справлятися навіть з незначними емоціями тощо. 

«У нетривалій формі стрес навіть може допомогти, адже завдяки адреналіну зосереджує людину, мобілізує її резерви та примушує активно діяти заради розв’язання своїх проблем. А коли стрес стає затяжним, хронічним, організм наче входить у «коридор затемнень» він перевантажується. Ось тоді вже час бити на сполох – звертатися за допомогою до психолога, – розповідає Олена Шевчук. – На індивідуальних заняттях ми вчимося опановувати емоції та говоримо про необхідність піклуватися про себе. Намагаємося сформувати нові корисні звички – зменшуємо кількість часу за гаджетами, намагаємося «потоваришувати» з художньою літературою, пробуємо читати хоча б декілька сторінок на день. Також я раджу більше ходити пішки, адже ходьба пригнічує кортизол – «гормон стресу», та жити за режимом, особливо увагу приділяти для встановлення для себе певного часу, коли треба засинати та прокидатися. Варто згадати і про свої хобі, вони чудово відвертають увагу від проблем та наповнюють життя яскравими фарбами».

Депресія

Це вже складне психологічне захворювання, яке пов’язане з порушеннями в роботі головного мозку та гормональним дисбалансом. Спровокувати у людини у цю хворобу може низка важких життєвих подій. При цьому просто взяти себе в руки, проявити волю, щоб налаштуватися на позитив у людини тут не вийде. Ця хвороба вже потребує медичного лікування.

«При депресії людина не розповідає про те, як їй погано, на це їй просто не вистачає енергії, вона нічого не хоче і знаходиться у стані смутку, безнадійності, має проблеми з концентрацією уваги, у неї можуть бути нав’язливі думки про смерть, – зазначає психологиня. – Якщо людину з депресією попросять описати її стан, відповідь буде приблизно такою: «Ніби мене розчавила бетонна плита», «Я лежу на дні похмурого болота мільйон років і не можу рухатися». Депресія позначається і на фізичному самопочутті – порушується сон, апетит, є проблеми зі шлунково-кишковими трактом, загострюються хронічні хвороби. Тут треба допомога лікаря. А профілактикою таких станів є спілкування – не залишайтеся сам на сам з проблемами, шукайте підтримку у рідних, близьких, друзів. Будьте фізично активними, не треба лежати і «переварювати» в голові проблему. Не живіть спогадами про минуле, намагайтеся фокусуватися на тому, що відбувається зараз, знаходьте опору в малих кроках і щоденних діях».

Щоб не сталося, які б життєві випробування не випали на нашу долю під час війни, психологиня радить не падати духом та завжди думати позитивно. Як писала Джоан Роулінг, авторка романів про Гарі Поттера: «Щастя можна знайти навіть у темні часи, якщо не забувати звертатися до світла».

Фото з відкритих джерел.