Про перше з «Золотих правил» говоримо з працівниками одного з цехів підприємства з найбільшою кількістю ризиків.

Людина, у якої все в нормі з інстинктом самозбереження, не сяде у маршрутку з водієм, який ледь не засинає находу і від якого ще й тхне спиртним? Краще вже дочекатись іншої маршрутки. Робота в цехах гірничо-металургійного підприємства не менш, а часто й більш небезпечна, ніж жвавий дорожній рух. Тож не дивно, що першим з оновлених «Золотих правил» з охорони праці є таке: «Я працюю у працездатному та тверезому стані».

Нагадаємо, що в новому варіанті «Золотих правил» разом з основним формулюванням та візуалізацією є ще й приклади застосування. Ось як виглядає зараз перше правило:

Якщо на нашому підприємстві визначати цех з найнебезпечнішими умовами виробництва, то теплоелектроцентраль посіла б один з перших щаблів у цьому рейтингу. Тут виробляють для цехів електроенергію, пару та гаряче дуття (нагріте стисле повітря) .

«Тиск, електрообладнання під величезною напругою, височезні температури – ось далеко не повний перелік того, що може миттєво вбити, – розповідає інженер електростанції ТЕЦ-1 Вадим Гуща. – Майже 100 кілограмів на квадратний сантиметр – такий тиск в парових котлах. А ще є паропроводи та турбоповітродувки. Температура пару сягає 540 градусів за Цельсієм. А напруга в електромережах – 6000 вольт. Уявляєте, якщо цими стихіями будуть керувати люди, у яких з різних причин порушені концентрація, координація чи інстинкт самозбереження? Помилки можуть призвести до розривів паропроводів, гідроударів, викидів факела, пожеж, враження струмом з трагічними наслідками. Тому алкоголь, наркотики, непрацездатний стан у нас недопустимі».

Старший майстер дільниці електричного цеху № 1 ТЕЦ-1 Сергій Сидоренко працює в цеху вже близько 35 років. Він залюбки поділився своїм досвідом, як доводити до працівників необхідність ставати до роботи лише у належному стані, а також забезпечувати виконання правила № 1.

«Ми живі люди, – почав Сергій. – Хтось не вживає алкоголь взагалі, але давайте будемо чесними, більша частина дорослого населення в міру вживає: свято, зустріч з друзями, наприклад. Але для всього є свій час. Напередодні робочого дня я ніколи собі цього не дозволяю, не кажучи вже про роботу. І для всіх це суворо заборонено! Вранці я зустрічаюсь з людьми, питаю, як вони почуваються. Якщо хтось поводиться не так, як завжди, одразу необхідно визначити причину».

Сергій розповів нам, що майже у всіх випадках зміна поведінки пов’язана з родинними чи побутовими обставинами. Але всіляке траплялося.

«Дійсно, кілька разів доводилося відправляти підлеглих дихати в трубку, – говорить старший майстер. – Тут компромісів немає. Краще не встигнути виконати роботу, ніж хтось загине від п’яної помилки. Тай я сісти за ґрати не хочу. Маємо електричні схеми, які постійно змінюються. Коли електромонтер заступає на зміну, то йому необхідно в цих схемах розібратись. Є такий жарт, що без пляшки не розібратися. А в нас навпаки, до електроустаткування після пляшки годі й підходити, лише по тверезому. Тому з алкоголем і наркотиками у нас все суворо. Ті, хто попався, самі звільнювалися, не чекаючи статті».

Як розповів далі Сергій, інколи незвичний стан працівників може бути пов’язаний з тим, що людина приїхала на роботу хворою.

«Якщо бачу, що хтось не дуже добре себе почуває, – продовжив Сидоренко, – то негайно закріплюю супроводжуючого, руки в ноги, як кажуть, і до здоровпункту. Я не фахівець. Фельдшер повинен вирішити, що робити: дати пігулку та почекати або направити до медичного закладу. Уявляєте, якщо у людини під час роботи з нашим обладнанням запаморочиться голова чи вона втратить свідомість? Інколи працівник свідомо приховує свій стан, наприклад, підвищений тиск. Боїться, що не пройде медкомісію і втратить роботу. Я ж завжди кажу: краще втратити роботу, ніж втратити життя чи забрати його в когось».

Сергій та Вадим зазначили, що такі інциденти трапляються, але переважна більшість працівників ставляться серйозно до свого стану на роботі. «Були непоодинокі випадки, коли бригада сама просила колегу, стан якого викликав підозру, звернутися до фельдшера, – розповів Вадим Гуща. – А якщо той відмовлявся, то сповіщали про це керівника. Так і говорили: «Ми відмовляємося поруч з ним сьогодні працювати, бо це небезпечно для всіх». І більшість в цеху це вважає не «стукацтвом», а навпаки – порятунком від можливої біди. Кому ж як не людям, що працюють у небезпечних умовах, знати, як важливо дотримуватися першого правила? І не лише на роботі, а під час ремонту вдома, нарізки картоплі на кухні чи керування автомобілем».

Також читайте про “Золоті правила” за посиланням.

Що каже про нову політику в галузі охорони праці Адітья Міттал, Генеральний директор компанії “АрселорМіттал” – тут.