Фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2 ремонтного виробництва виконали унікальну операцію із заміни фрагмента підкранової балки у конвертерному цеху.

Підкранові балки є важливими елементами, на яких кріпляться кранові рейки. А рейками рухаються електромостові крани, без яких неможливі як технологічні процеси, так і основні роботи із заміни та ремонтів масивного устаткування. За словами заступника начальника ЦРМУ-2 Павла Дерев’янка, заміна підкранових балок є звичною справою для працівників цеху. Але зазвичай балки кріпляться одна до одної болтовими з’єднаннями і розміщуються на опорах. А вищезазначений фрагмент не має опор, він підвішений у повітрі і його замінили, виконавши комплекс газозварювальних та газорізальних робіт.

«За два десятки років, протягом яких я працюю в ЦРМУ-2, заміна такого високого рівня складності проводилася чи не вперше, – говорить Павло Дерев’янко. – Ця підкранова балка знаходиться у вогнетривному відділенні конвертерного цеху. Вона закріплена на висоті близько 17 метрів, сама має висоту до двох метрів і довжину понад 60 метрів. Крани, які вона тримає, використовуються для підготовки ковшів для розливання сталі. Без цих кранів неможлива робота цеху. Один з фрагментів балки, де крани працюють найінтенсивніше, був суттєво зношений у процесі експлуатації. Тому цей фрагмент довжиною 20 метрів необхідно було замінити. Це було непросто, але завдяки високому рівню професіоналізму наших працівників та застосуванню сучасних вантажопідйомних механізмів, задачу успішно вирішили».

Щоб замінити 20 метрів підкранової балки, працівниками цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу були виготовлені два фрагменти – довжиною 12 і 8 метрів. Вони й були встановлені на місце 20-метрової зношеної частини. Під час заміни відзначилися бригади Олександра Осоєнко, Юрія Коваля й Віталія Сташевського. Роботу бригад координував і організовував майстер ЦРМУ-2 Віктор Фролов. Для безпечного та якісного виконання робіт на значній висоті ремонтники використовували 90-тонний кран «Liebherr» автотранспортного управління та автопідйомник ремонтного виробництва.

«Складність полягала ще й в тому, що у результаті зварювальних робіт зазор не мав перевищувати два міліметри, – продовжив Павло Дерев’янко. – Це неабияка точність, особливо зважаючи, що роботи виконувалися практично у підвішеному стані. І наші зварники, серед яких такі майстри, як Сергій Яшалов, Дмитро Губар, Володимир Биков, Олександр Жук, зробили справу на високому рівні у прямому й переносному значенні. А ще хочу подякувати газорізальнику Станіславу Полякову та іншим працівникам, які виконували складні роботи під час заміни балки. Оновлена балка – це не лише надійність роботи кранів, а, перш за все, – безпека для людей».