«АрселорМіттал Кривий Ріг» взяв участь у хакатоні зі сталого розвитку, який організував Державний університет економіки і технологій спільно з ГО «Центр сталого розвитку та регіональних ініціатив».

Цьогорічний хакатон зібрав учнів та учениць криворізьких ліцеїв та фахового коледжу ДУЕТ. Об’єднавшись у команди молодь розробляла свої креативні рішення розвитку бізнесу у Кривому Розі, шукаючи у хащах проблем шляхи  їх вирішення.

Нагадаємо, що хакатон – це івент, під час якого учасники команд , застосовуючи мозкові штурми, вирішують конкретне завдання або розробляють дієве рішення.

Кейси – завдання та варіанти вирішення ситуацій, над якими у процесі хакатону працювали команди, вони отримували від партнерів заходу – різних підприємств нашого міста.

Менторкою на цьому заході від «АрселорМіттал Кривий Ріг» була Дар’я Черненко, фахівчиня з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів підприємства.

Про потрібне й «непотрібне»

«Чому молодь не обирає технічну освіту, а з нею й робочі спеціальності, і чи можливо це виправити? Саме над цим і треба було помізкувати команді старшокласників, якою я опікувалася, – розповідає Дар’я Черненко. – Ми працювали над потрібними ринку професіями, та тими, які є популярними настільки, що спеціалістів виявляється більше, ніж пропозицій роботи. Річ у тім, що зараз на ринку професій спостерігається дисбаланс попиту та пропозицій. Більшості підприємств потрібні представники робочих спеціальностей, наприклад, електрогазозварники, токарі, слюсарі, електрики, водії тощо. А молоді зараз більш цікаві професії, які дозволяють працювати онлайн: айтішника, менеджера, маркетолога. А ще більшість старшокласників мріють з першого ж робочого дня заробляти багато грошей. Також на вибір професії впливають стереотипи, на кшталт, робочі професії не престижні, вони важкі, малооплачувані. Насправді людина, яка, «має професію в руках», дуже цінується, затребувана на ринку праці і може добре заробляти».

Вихід знайдено!

Для розв’язання цієї проблеми команда Дар’ї нахакатонила декілька дієвих інструментів, які б дозволили виправити ситуацію. Беремо їх на озброєння.

По-перше, представникам закладів освіти та підприємств потрібно проводити якіснішу профорієнтацію у школах і, що важливо, починати це робити вже з 8 класу. Саме відтоді учні починають серйозніше замислюватися про своє професійне майбутнє. Ось тоді й потрібно зацікавлювати хлопців та дівчат технічними науками та спеціальностями, та розповідати їм докладніше  як і де вони можуть застосовуватися. Молодь воліє знати, де вона може застосовувати набуті знання, якщо вступить на технічну спеціальність: на якому підприємстві працюватиме, як професійно вдосконалюватиметься, чи може вона зробити там кар’єру і почуватися впевненою у майбутньому. І про це, на думку молоді, їм мають розповідати люди, які самі пройшли цей шлях. Авторитетом в цьому питанні можуть бути випускники закладів освіти, які працюють за своєю спеціальністю і досягають кар’єрних висот, або навіть батьки школярів, які теж здобули професійно-технічну, або інженерну освіту, і працюють за освітою на підприємстві, задовольнившись власним вибором професії.

По-друге, для здобуття технічної спеціальності в майбутньому потрібно вже зараз цікавитись технічними науками, такими як хімія, фізика. У більшості шкіл не вистачає сучасного обладнання та лабораторій, аби зробити ці предмети прикладними. Саме через це у школярів формується уявлення, що технічні науки – це щось нудне та непотрібне. Бізнес зацікавлений у майбутніх кадрах, має інвестувати в сучасні шкільні лабораторії та практичні модулі.

По-третє – емоційніше та докладніше розповідати молоді про робітничі професії, а не так, як зазвичай – хтось прийшов до класу та з листочка пробубонів загальну інформацію про професію, як кажуть для галочки. В результаті ніхто нічого не зрозумів, не запам’ятав, не зацікавився. А коли настає час пік, і треба обирати де навчатися, найчастіше молодь користується такими принципами: куди усі, туди і я, батьки підказали, цей навчальний заклад знаходиться біля дому.

Загалом, молодь прагне до конкретних відповідей на свої запитання: що таке технічні спеціальності та чому вони актуальні? Які переваги вступу в той чи інший заклад освіти на таку спеціальність? Як співпрацює реальний бізнес та освіта? І які ж існують програми розвитку молоді на підприємствах?

А ми це вже робимо!

«Насправді, усі ці поради ми вже втілюємо в життя в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – продовжує Дар’я Черненко. – Коли наша «бригада» амбасадорів підприємства приїздить до навчального закладу, то про тишу там забувають. Про професії ми розповідаємо за допомогою інтерактивів, зазвичай, з молоддю спілкуються представники тих або інших професій. Це молоді люди, які скористалися нашими програмами практики, стажування, були учасниками молодіжних проєктів, і згодом стали частиною  трудового колективу підприємства. Про свій шлях успіху на зустрічах з молоддю розповідають і наші досвідчені працівники та керівники. До того ж такі зустрічі проходять неформально, кожен з учасників почувається вільно і може поставити герою питання, яке його хвилює. Насправді про молодіжне життя підприємства, наші профорієнтаційні програми можна розповідати дуже багато. Краще залишу координати, звертайтеся, ми вам все розкажемо, покажемо, познайомимо, зацікавимо: Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів 067 842 56 98 (https://www.instagram.com/3d.amkr?igsh=NHh3ajVqNjd0Ym44)

І наостанок учасники хакатону трохи помріяли. Вони уявили підприємство майбутнього, де усі процеси роботизовані, але роботи не забирають нашу роботу – люди контролюють техніку та обслуговують її. У цих мріях є сенс та перспектива втілення, адже це саме той технічний розвиток, для якого молоді і потрібно набувати технічних знань.