Нова світлова сигналізація у вальцетокарному цеху підвищила рівень безпеки під час переміщення вантажів електромостовими кранами.

Працівники вальцетокарного цеху (ВТЦ) готують валки для прокатних станів сортопрокатних цехів та блюмінгу «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для цього валки розточують, фрезерують на верстатах, а також збирають у конструкції на дільниці збирання. Як розповів старший змінний майстер основної виробничої дільниці ВТЦ Роман Тимошевський, валки ті нелегкі.

«Найлегші з них мають масу близько 400 кг, а для блюмінгу ми готуємо валки до 13 тонн. Тож для їх транспортування, відвантаження, встановлення на верстати для обробки застосовуються електромостові крани. Машиністи кранів бачать ситуацію внизу, у зоні роботи своїх вантажопідйомних механізмів. Але є й так звані «мертві зони», які знаходяться поза полем зору кранівника. І якщо туди потрапляє людина, то вона опиняється у небезпеці, бо кран транспортує вантаж, а машиніст не бачить ту людину. Наявність таких зон пояснюється тим, що всередині головного корпусу ВТЦ є вбудовані внутрішньоцехові приміщення – кімната змінно-зустрічних зборів та майстерня електриків. Саме дахи цих приміщень і перекривають частково поле зору кранівникам», – поясняє Роман Тимошевський.

У цеху не стали чекати, поки хтось травмується у такій зоні, і вирішили діяти на випередження. Ідею запропонували Роман Тимошевський та заступник начальника ВТЦ з виробництва Сергій Школа, який зараз захищає Україну у лавах сил оборони. Її підтримали у департаменті з охорони праці та промислової безпеки. На дахах кімнати змінно-зустрічних та електромайстерні встановили червоні світильники, а також датчики, які реагують на рух. І відтепер, якщо хтось заходить у «мертву зону», датчик спрацьовує і спалахує червоний ліхтар, який добре видно кранівникові, і кранівник попереджений: «Увага! Там є людина, яка може потрапити в зону проведення робіт!». Машиніст припиняє виконання операцій, доки стропальник не впевниться, що сторонній покинув небезпечну зону і не подасть команду на продовження дій.

Машиністка кранів Тетяна Гарарук працює в цеху вже 34 роки. Вона розповіла, що і до цього у них був алгоритм дій, який запобігав травмуванню людей. Але із світловою сигналізацією стало безпечніше й спокійніше, бо інформований – отже озброєний».

Тетяна Гарарук: «Якщо у «мертвій зоні» мали проводитися роботи, то нас, машиністів, попереджали з записом до журналу. Але ж людський чинник, помилки, неуважність повністю виключити неможливо. Особливо зараз, коли у людей стрес, а думки часто відволікаються на тривожні новини та роздуми. Зараз же я маю підказку. Якщо лампа спалахнула, я маю зупинити кран, попросити випадкового перехожого залишити мертву зону і проконтролювати це. І такі випадки вже були. Люди наші дуже відповідальні, але ж помилитися і зайти у небезпечну частину цеху може кожен. Взагалі-то у нас дружній і відповідальний колектив. І начальство нас розуміє та йде назустріч, особливо якщо це стосується питань охорони праці».