Стрес нам на шкоду, чи на користь?Провокативне запитання, чи не так? Що може викликати стрес, чому він у кожного свій, навіщо він «тисне» на людину і які наслідки несе, розбираємося із психологинею «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оленою Шевчук.

Четвертий рік повномасштабної війни ми живемо у стресі. За останніми дослідженнями вчених майже 80 відсотків людей пов’язують свій стресовий стан із війною, жахливими подіями, які відбуваються в Україні. Втім, люди стресують не лише через війну. Побутових, робочих, сімейних переживань у кожного з нас «з головою» вистачає.

«Стрес поділяється на короткочасний та довготривалий,  – говорить Олена Шевчук. – З короткочасним стресом ми контактуємо чи не щодня, і навіть вже його не помічаємо. У кожного він свій. Наприклад, ви кудись запізнюєтеся, не встигаєте щось зробити, пропустили свій транспорт, або вам треба виступити перед великою аудиторією, а ви цього жодного разу не робили. При короткочасному стресі виділяється адреналін, який підвищує артеріальний тиск, примушує серце битися частіше, а це, в свою чергу, пришвидшує постачання кисню до нашого мозку та м’язів. В результаті ми мобілізуємося, швидше реагуємо на події і здатні миттєво знаходити правильні рішення.

Все відбувається по іншому, якщо у людини хронічний стрес. Наприклад, пов’язаний з якоюсь важкою ситуацією, яка довгий час не вирішується, через власну хворобу, або хворобу близьких, через постійні конфлікти на роботі, сімейні відносини або через війну, яка торкнулася усіх нас. Постійне відчуття тривоги приводить до психічного та фізичного виснаження людини. Стрес починає ніби тиснути на організм. Постійний викид адреналіну та кортизолу вже не розширює, а навпаки, звужує судини та постійно навантажує серце. Це може спричинити розвиток серцевих хвороб, підвищити рівень цукру в крові, порушити роботи травної системи, адже деякі люди починають активно заїдати стрес. А ще при хронічному стресі у людини постійно напружені м’язи. Звідси біль у спині, попереку, в ногах тощо. А тут ще й поганий сон, не тільки через ракети та шахеди, а й через напружені м’язи».  

Головне запитання, а що з цим робити?

Для початку психологиня радить проаналізувати свій стан та визначити, що вас турбує. При довготривалому стресі, в яку б ситуацію ви не потрапили, треба зосереджуватися на головному – на власному виживанні.

Якщо це хвороба близьких, то турбуйтеся не тільки про них, а й про себе. Знайдіть собі помічників, організуйте свій день так, щоб вам вистачало часу не тільки на обов’язки, а й на відпочинок, можливість побути наодинці із самим собою.  

Щодо завдань, пов’язаних з роботою, обговоріть свої обов’язки з керівником, щоб розставити пріоритети й розробити стратегію, не беріть на себе додаткові зобов’язання.

Знайдіть час для позитивних емоцій. Це можна зробити через творчість, хобі, спорт, спілкування з друзями тощо. Ви зрозумієте, що ви не самі, і у світі крім чорного та білого існують інші яскраві кольори.

Покращить якість сну. Не дивіться перед сном новини, не аналізуйте в ліжку минулий день та не плануйте наступний, відкладіть якомога далі телефон. Краще приміть теплий душ або ванну, почитайте приємну книгу, включить тиху заспокійливу музику.

Якщо не можете зробити все це разом, зробіть хоча б щось одне, і ви побачите, що ситуація може змінитися на краще. А якщо не можете впоратися зі стресом самі, зверніться до психолога та пройдіть усі ланки допомоги разом. До речі, на нашому підприємстві консультація психолога «АрселорМіттал Кривий Ріг» для працівників є безплатною.

Фото з відкритих джерел.