Безпекова диджиталізація

В цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває диджиталізація системи охорони праці. Для зменшення впливу так званого людського фактору використовуються можливості модуля «Управління дозволами на роботу в системі SAP». Зараз цей процес триває у 14 цехах. Він непростий, вимагає багато часу, передбачає етап тестової експлуатації, але як показує досвід впровадження у таких підрозділах, як сортопрокатний цех № 2, відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху наполеглива робота дає гарні результати.
Нещодавно тестовий етап диджиталізації почався у вуглепідготовчому цеху коксохімічного виробництва. Перше устаткування – вагоноперекидач № 3. Вагоноперекидачі цеху виконують важливу роботу з розвантаження вугільного концентрату, з якого потім у коксовому цеху № 1 виготовляють кокс.

«Для безпечного виконання ремонтних робіт тут, як і в інших цехах, використовується система SAP SAFETY, що є поєднанням системи нарядів-допусків з бирковою системою та системою блокування небезпечних енергій LOTO, – пояснює менеджер ARMP Валентин Машошин. – Попередньо ми разом з фахівцями ВПЦ виконали значний обсяг робіт зі збору інформації про небезпеки на цеховому обладнанні. На підставі створених «Карт блокувань» механічних та електричних енергій були розроблені «Листи Ізоляції» та «Плани Безпеки» в системі SAP SAFETY, використання яких дозволить знизити ризики впливу небезпечних енергій на персонал під час ремонтів. Використання системи «Управління дозволами на роботу в SAP» дозволить виключити людський фактор у питаннях безпеки та скоротити час підготовки до ремонтів, наприклад, за рахунок роздрукування дозвільних документів безпосередньо з робочого замовлення у системі SAP.

Сьогодні у вуглепідготовчому цеху це лише перша наша робота згідно з новими принципами. Миттєвих результатів годі й очікувати. На етапі тестування ми дублюємо роздрукування документів з SAP і заповнення їх вручну, щоб перевірити на перших кроках, чи все ми зробили вірно, чи немає помилок, бо ми не маємо права ризикувати людськими життями. Система має бути відточеною, обкатаною, як кажуть, але воно того варте. Наприклад, у СПЦ-2 на підготовку до ремонтів на початку впровадження, у середньому витрачалося близько трьох годин часу, а зараз цей час скоротився фактично втричі. І це гарний показник. А ще використання SAP виключає роздрукування дозвільних документів на підключення небезпечних енергій, якщо на ремонтному майданчику ще залишаються працівники. До моменту, поки останній працівник сьогодні не залишить небезпечне місце на вагоноперекидачі, струм не подадуть, це виключено. А стовідсоткова безпека – це ще важливіше, ніж заощаджений час».

Ремонтні роботи на вагоноперекидачі сьогодні виконують бригади підрядної організації «Криворізький гірничо-металургійний консорціум». Своїм баченням поділився начальник дільниці цієї організації Олег Хомченко: «Наші бригади ремонтують устаткування не лише у ВПЦ, а і у інших підрозділах, наприклад коксові машини у КЦ-1, насоси і центрифуги цеху Вловлювання, газонебезпечні роботи у цеху сіркоочищення тощо. Роботи ці пов’язані з небезпечними енергіями. У нас є позитивна практика такої підготовки до ремонтів, яку ми впроваджуємо сьогодні. Тож будемо вдосконалюватися заради безпеки».


