Свято лідерства та трансформації

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» вчетверте відбувся жіночий форум «Бо жінка», який зібрав понад 200 жінок нашого підприємства.

Лідерками не народжуються

Ними стають. Це відбувається завдяки поставленій меті, наполегливій праці, вірі в успіх, а ще – жіночності, чарівності, мудрості, вмінню у будь-яких ситуаціях залишатися впевненою в собі та надихати на успіх тих, хто поряд.

Про це та інше в «АрселорМіттал Кривий Ріг» йшлося на четвертому жіночому форумі «Бо жінка». Так історично склалося, що цей форум народився у роки повномасштабного вторгнення – у час великого болю, втрат і водночас великої сили. І все це вимагає від жінок подвійної відповідальності, мужності, майже сталевого характеру, адже війна, як на полі бою, так і у тилу навчила жінок бути сильними, як того вимагають реалії сьогодення.

Про це та сказав у привітанні і генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Він зазначив, що на нашому підприємстві працюють майже 5 тисяч жінок – це понад 30% нашої команди. І що особливо важливо, жінки обіймають 17,5% керівних посад. Ще у 2020 році цей показник становив 12%. Це не просто зростання статистики – це зростання довіри, впливу та відповідальності.

2025 рік став для багатьох роком нових можливостей, адже працювати на підприємство прийшли 852 жінки — це понад половини всіх нових працівників. Вперше в історії «АрселорМіттал Кривий Ріг» стартував набір дівчат за професією помічника машиніста тепловоза, продовжилася програма підготовки машиністок крана «з нуля», до команди долучаються жінки-водійки.

У своїй святковій промові Мауро Лонгобардо згадав про жінок-лідерок нашого підприємства. Як, наприклад Наталія Дроваль, яка вперше прийшла на форум у статусі заступниці начальника цеху водопостачання, а зараз вона є, заступницею директора енергетичного департаменту, Олена Забродська обіймає посаду заступниці начальника цеху технічного обслуговування та ремонтів.

Лідія Чучмай виховує нове покоління талановитих машиністок крана та формує кадровий резерв майбутнього. Директорка департаменту з персоналу Катерина Залозних починала свій шлях зі стажерки, а тепер очолила персонал у найважчі воєнні часи. Ірина Водоп’янова працює заступницею начальника парогазового цеху. Поліна Мельничук прийшла на підприємство водійкою, а зараз працює інженеркою в департаменті зі стратегічних проєктів. А фрезерувальниця Тетяна Алхімова черпає натхнення у створенні чудових картин та цим підіймає настрій глядачам та вже сама проводить майстер-класи.

Учасниць форуму також привітали Олена Бізяєва, в.о. генерального директора, директорка департаменту з правових питань та взаємодії з державними органами, Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу та Володимир Гайдаш, директор з корпоративних комунікацій.

Про успіх з перешкодами

За традицією на форумі реальними історіями свого успіху, без зайвої ідеальності та універсальних рецептів, поділилися жінки-лідерки нашого підприємства та запрошені гості. На панельній дискусії лунали цікаві відповіді на різні запитання. Наприклад, «а чи мали ви досвід, коли за одне й теж саме рішення чоловіка називали «рішучим», а жінку – «емоційною»?

Директорка департаменту з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен відповіла:

«Якщо казати про себе, то на минулих роботах мене називали «недоговірна». Так, у мене є свої принципи, і я не буду змінювати рішення, коли переконана, що маю рацію. Вважаю, що це виправдано і правильно. А коли під час промови гендиректора я почула, що жінки нашого підприємства обіймають 17,5% керівних посад, то подумала: «Нам ще є куди рости! Хоча тренд безумовно позитивний за останній період». Наприклад, на сьогодні у скандинавських країнах керівні посади між чоловіками та жінками розподілилися 50 на 50 відсотків. А у Швеції кількість жінок-керівниць навіть часами перевищує. Ми теж поступово рухаємось до цього. Проте, історія восьмого березня – це День боротьби за права жінок. Якщо ж ми досі боремося, тож стан справ в частині рівності прав все ж ще далекий від ідеального!».

«Чи доводилося мені змінювати стиль своєї роботи, аби мене сприймали серйозно? Ні! – розповіла Наталія Дроваль, заступниця директора енергетичного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». –У роботі я працюю у професійній команді. Цієї зими ми усі на собі відчули, наскільки важлива енергетика у нашому житті. Дуже часто, для того, щоб все працювало, доводиться приймати вольові рішення. А хто їх буде приймати, жінка або чоловік – не має значення. Головне, щоб рішення було правильними, адже від цього залежать людські життя, умови праці та в цілому робота нашого виробництва».

Олена Забродська, заступниця начальника цеху технічного обслуговування та ремонтів «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Зараз я керую великим колективом. Мій напрямок – будівельні роботи. Я жодного разу не відчувала, що мене не сприймають через те, що я жінка. Я маю підтримку усіх своїх колег, адже у нас командна робота. У нашому колективі важлива кожна людина, і результат залежить від робочого внеску кожного з нас. Так, я можу впевнено прийняти рішення, у мене є тверда власна позиція. І мене у цих рішеннях завжди підтримують, я дуже вдячна своєму колективу за це».

Серед перших учасниць першого форуму була Оксана Павлушенко, тоді ще державна службовиця, а зараз власниця бізнесу, засновниця креативного ХАБу для підлітків Anime Lab, яка розповіла про своє зростання, про рух вперед, про те, що може зробити справжня лідерка: «Ми створили ХАБ для того, щоб підліткам, молоді промислового Криворіжжя було де знайти однодумців у своїх захопленнях, був майданчик, де можна поспілкуватися та поділитися інформацією. Таку справу я започаткувала після того, як 24 роки пропрацювала у державних установах. У ведені власної справи я однозначно зрозуміла, що у керівництві немає чорного та білого, є напівтони. Тобі іноді треба бути гнучкою, подекуди наполегливою, а у деяких випадках наполягати на своєму. На мій погляд, доводити свою правоту чоловіку легше, адже жінці-керівниці для цього потрібні додаткові сили та наполегливість. Але нам допомагає дипломатія, ми вміємо домовлятися».

Про це ж говорила й гостя форуму – Ілона Цветкова, власниця бренду Ukrainian Kitchen Crafts:

«Колись я, вже маючи металургійну освіту намагалися працевлаштуватися на ваше підприємство. Серед 30 хлопців нас було лише троє жінок. І всім дівчатам відмовили, а чоловіків взяли на роботу. На той час я засмутилася, а зараз вже ні. Це дозволило мені набратися досвіду у різних сферах життя, і на основі цього згодом вже відкрити свій власний бізнес. Ми вже багато років створюємо меблі та інші вироби з української деревини, щоб показати усю важливість та красу наших ремесел, таємниці яких передаються з покоління в покоління. Ми поєднуємо ручну роботу із сучасними технологіями, щоб речі з української деревини жили та використовувалися у наших будинках. А з початком повномасштабної війни робимо й адаптивні дошки для людей з фізичними обмеженнями. Воєнні умови зробили нас стійкішими, ми адаптуємося до сьогодення та йдемо далі».

У другій частині форуму увагою його учасників та учасниць заволоділа Марія Дранова, менторка, кандидатка економічних наук, підприємиця та експертка з систематизації продажів. Її тренінг на тему «Що про вас кажуть, коли ви виходите з кімнати: особистий бренд керівниці на виробництві» мав величезний успіх, адже вирішувалося головне питання – як стати помітним у колективі, як проявити себе та взагалі, як ставати лідерками.

Форум, який надихає

Олена Кравченко, начальник групи розробки департаменту ІТ:

«Було дуже цікаво послухати про кар’єрні історії колег, які вони починали практично з нуля. Цікаво дізнатися, як зараз почуваються на цих посадах, з якими викликами стикаються, як будують свої відношення з підлеглими, як ставляться до викликів тощо. Не завжди про такий досвід почуєш з перших вуст, тим більш так відверто та чесно. Атмосфера форуму надзвичайно приємна. Навколо багато розумних, красивих та успішних жінок. Це надихає».

Тетяна Вовк, начальниця управління з промсанітарії департаменту з охорони праці та промислової безпеки:

«Перш за все, мені подобається те, що зустрічі з лідерками підприємства та міста стають вже нашою доброю традицією. Ми дізналися, як жінки йшли до успіху, як вони зараз розвиваються, якими зусиллями йдуть до досягнень, чи вдається їм поєднувати роботу та родину, як наші лідерки долають виклики воєнного часу. Їхній досвід безцінний, я вважаю, що кожній з нас треба брати його до уваги. Але все-таки кар’єрний шлях у кожного свій, схожих історій не буває. Мене, наприклад, дуже зацікавила Наталія Ван Доеверен, її досвід роботи у багатьох сферах, постійне навчання, динаміка розвитку, її світогляд. Я також уважно спостерігаю за кар’єрою Наталії Дроваль. Її вмінням, бажанню зростати можна тільки дивуватися. У цілому всі жінки молодці. Форум зібрав по-справжньому талановитих особистостей».

Поліна Мельничук, інженерка відділу з супроводження проєктів департаменту зі стратегічних проєктів:

«Я аж підскочила, коли у привітанні генерального директора почула своє прізвище! Це було дуже несподівано та надзвичайно приємно! Це ще й надихає. Водночас мені стало зрозуміло, що попереду ще багато справ, навчань, викликів, які треба пройти. Про все це, тільки у своїх галузях, розповідали наші спікерки. Цікаві та повчальні історії. Вони різні, але їх об’єднує жага до нових знань, розвитку, досконалості. А ще вони розвиваються у різних напрямках. У моєму житті це теж відбулося. Коли я після роботи у школі перейшла у зовсім іншу сферу, я шукала себе, опановувала нове. Зараз у моєму житті знову новий виток. І це правильно та круто. Це цікавий досвід, який наповнює тебе та розвиває».