Все просто: діти ідуть до садочків, а батьки – на роботу. Це не лише зручно, а й актуально, особливо зараз, за часів війни, коли на більшості підприємств та установ відчувається кадровий голод .

Для багатьох родин, чиї діти вперше пішли до садочків, крапкою відліку у новому житті стало перше вересня. Для малечі ця дата принесла нові враження, знайомства, оточення. Для батьків – низку організаційних питань, які потребують вирішення та поточнення. Про це та інше – у розмові з директоркою міського департаменту освіти і науки Тетяною Кріпак.

– Тетяно Петрівно, з якого віку дитину вже можна віддавати до садочка?

–  До садочків діти зараховуються з трьох років. Чому так? Навіть якщо дитина, яка менше цього віку, вже може елементарно себе обслуговувати, то в разі повітряної тривоги і спуску до укриття вихователю з нею буде дуже важко. І така дитина в групі не одна, а  приділяти увагу треба кожній. У три роки діти вже більш-менш самостійні та емоційно міцніші, ховатися в укриття вони вже можуть без сліз.  

–  Скільки у нашому місті дитячих садочків та як вони працюватимуть з початку нового навчального сезону в умовах війни?

–  У Кривому Розі зараз налічується 152 дитячих садочки, ще два приєднані до шкіл. А також 10 закладів загальної середньої освіти де є дошкільні підрозділи. Садочки працюють в офлайні і групи наповнюються згідно тієї кількості дітей, яка може розміститися в укриттях. Своє укриття мають 105 дитячих садочків, інші використовують сусіднє укриття, зокрема, у школах або інших закладах. Укриття обладнані таким чином, щоб дошкільнятам там було безпечно, зручно та затишно.

–  Хто має першочергове право влаштувати дитину до дитячого садочку?

–  В Україні йде війна. Навіть тут, у тилу, ми відчуваємо її вплив. Тож у першу чергу влаштувати дитину до дитячого садка мають родини військовослужбовців, тих, хто, на жаль, загинув під час захисту країни або знаходиться у полоні.

Також велика увага надається дітям з родин нових криворіжців, тобто людям, які приїхали до міста з окупованих територій або тих, де зараз тривають бої.

Звичайно, у пріоритеті дітки працівників підприємств усіх форм власності, наших закладів, установ тощо. Зараз батькам треба працювати, тримати економіку, допомагати нашим захисникам. Тож батьки мають бути спокійними, знаючи, що з їхніми дітьми все буде гаразд.

–  Як визначається, в який саме садочок можна піти?

–  Ніякої прив’язки до місцевості, прописки немає. Батьки можуть влаштовувати дитину в той садок, який самі оберуть і який їх влаштовує.

–  Який режим роботи дитячих садків?

–  Зазвичай вони працюють з восьмої ранку до сімнадцятої години. Але й у багатьох працюючих батьків такий же графік роботи. Тож у кожному садочку є чергові групи . Навіть є групи з 12-годинним режимом роботи.

–  Серед поширених питань батьків : «За що ми платимо у дитячих садочках?»

–  Почнемо з того, за що батьки взагалі не платять. Це за роботу вихователів, за наявність тепла, світла, прибирання, вивіз сміття та інші комунальні послуги. Батьки сплачують лише за харчування своїх дітей, і це лише 50 відсотків від вартості харчування, другу частину сплачує місто. А якщо родина входить до пільгової категорії, то вона взагалі нічого не платить. За них це, знову ж, сплачує місто. Зараз таких родин у нас багато, адже переважно це сім’ї військовослужбовців – наших захисників.

–  Садочок – це не лише місце, де можна залишити дитину поки батьки на роботі. Які переваги у дошкільної освіти?

–  У садочках діти вчаться комунікувати з іншими дітьми, спілкуватися, розв’язувати конфлікти, грати та працювати у команді тощо. Тобто тут вони набувають навичок спочатку шкільного, а потім і дорослого життя. Згадайте себе у дитинстві, свої думки, мрії, плани. У більшості з нас здібності логічно мислити почали формуватися у дошкільний період, коли мозок швидко адаптується до нового. Дошкільнята легко вбирають нову інформацію, навчаються, тож нам усім – батькам, вихователям, вчителям – треба зробити усе можливе, щоб у наших дітей навіть під час війни були позитивні емоції, щоб вони зростали у нормальних безпечних умовах та могли вільно навчатися та зростати.

Фото з відкритих джерел