У рамках благодійної акції «АрселорМіттал Кривий Ріг» подарувало дітям ВПО понад 500 солодких наборів. Цукерками ласували діти та підлітки з Херсонської, Маріупольської, Авдіївської та Бахмутської громад, які зараз з родинами мешкають у Кривому Розі. 

Смачний десант

Цукерковий шлях стартував від центру надання послуг «Єдине вікно». Коробки з солодощами вантажили до автобуса підприємства безпосередньо через вікно будівлі, де знаходиться центр. До речі, від початку повномасштабного вторгнення вікна «Єдиного вікна» пам’ятають багато гуманітарної допомоги, зібраної працівниками наших підприємства для наших захисників та людей, які постраждали через війну. 

«Війна принесла багато горя та страждань, зруйнувала багато життів. Наразі в Україні нараховується понад чотири мільйони вимушених переселенців, з них майже мільйон – це діти. Вони рано дорослішали за складних умов, адже їм довелося багато чого побачити та пережити, – говорить Майя Ластовецька, менеджерка з корпоративної соціальної відповідальності управління соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми, як соціально відповідальне підприємство, від самого початку повномасштабного вторгнення активно співпрацюємо та допомагаємо тим, кого війна змусила покинути рідний дім, хто зазнав втрат і опинився у складних життєвих ситуаціях, і ця акція є однією з багатьох наших програм».

Цього разу помічниками у «смачній операції» стали стажери нашого підприємства.

Андрій Казар – один із них. Він навчається у Гірничо-електромеханічному фаховому коледжі КНУ, а на підприємстві стажується у теплоелектроцентралі на посаді електромонтера.

«Мені дуже приємно брати участь у такому заході, адже бути одним з тих, хто несе радість дітям – це  круто! Я вважаю, що діти мають бути щасливими та частіше усміхатися за будь-яких обставин. А смачні цукерки здатні зробити святковим навіть звичайний буденний день», – сказав Андрій. 

Діти сховалися, та смаколики їх знайшли

Коли автобус підприємства із подарунками під’їхав до Криворізької гімназії № 56, де разом з криворізькими  навчаються діти з Дніпропетровської та Херсонської громад, почалася повітряна тривога і діти спустилися до сховища. Але й там вони не байдикували, а продовжували займатися – кожен клас мав окремий куточок для цього.

Приїзд волонтерів припав саме на кінець уроку. Спочатку діти дуже здивувалися, коли незнайомі дівчата та хлопці у корпоративних футболках та кепках почали заносити до сховища коробки. А коли пролунав дзвоник, і з цих коробок дітям почали роздавати пакунки з цукерками, свого подиву та радості від такої приємної несподіванки діти не стримували. «Зазвичай я боюсь повітряних тривог, але ця, як це не дивно звучить, принесла мені приємні моменти», – сказала дівчинка, притуляючи до себе смаколики.

«Напевне це найкращий день математики (це свято відзначалося того дня) для наших учнів, – сказала Тетяна Кисла, директорка Криворізької гімназії № 56. – Наш навчальний заклад розташований в історичній будівлі, ми маємо багато традицій. Тут навчаються діти з багатодітних та малозабезпечених родин, виховуються діти з особливими освітніми проблемами. Від початку повномасштабного вторгнення наша гімназія прийняла дітей з тимчасово окупованих територій та тих, де зараз тривають бойові дії, є руйнування та небезпека для життя. Зараз їм потрібна наша додаткова увага, терпіння, добре ставлення і, звичайно, більше радісних моментів у житті. Одним із таких стала цукеркова терапія від наших постійних партнерів – «АрселорМіттал Кривий Ріг»».

«Раніше я навчалася у Новопільському ліцеї, зараз я дуже рада тому, що моя родина вчасно переїхала до Кривого Рогу, – говорить 15-річна Ольга Тюменцева. – Кожну повітряну тривогу я хвилююся, особливо стресую, коли лунають вибухи, коли я читаю про постраждалих, загиблих. На щастя, ця повітряна тривога була більш-менш спокійною і, неочікувано стала смачною. Хочеться частіше мати такі приємні сюрпризи – це створює гарний настрій».

Цукерковий подарунок отримав і 14-річний Ростислав Соценко з Херсонської області. Шлях їхньої родини до Кривого Рогу був складним та небезпечним.

«Родом я з Михайлівки, а початок війни зустрів у Херсоні, де наша родина була у гостях. Я прокинувся на світанку, а мама вже стояла на балконі і казала, що відбувається щось дивне, вона чула вибухи, – розповідає Ростислав. – Ми швидко зібралися і вирушили додому. Дорогою зустріли колону танків, але наших, українських. Ми вже розуміли, що це війна. Деякий час ми прожили вдома, а тут прийшла інформація, що на нас сунуть окупанти. Ми зібрали речі, документи, взяли з собою кота, який, на жаль, втік дорогою, і вирушили до Кривого Рогу. На шляху нам довелося долати багато постів. На одному з них до автобуса зайшов чоловік з ДНРівською стрічкою на рукаві та вигукнув «Слава Україні!». Я сидів на передньому місці в у моменті ледь не відповів «Героям слава!». Я стримався останньої миті, і це мене врятувало, адже таким чином нас провокували. Хто відповідав на це гасло, того виводили з автобуса, і людина пропадала».

Для дітей Бахмута

Наступною зупинкою цукеркової подорожі «АрселорМіттал Кривий Ріг» став хаб переселенців з Бахмута, який так і називається ««З Бахмутом у серці. Кривий Ріг».

Тут видають гуманітарну допомогу, проводять різноманітні заходи для дітей, допомагають родинам вирішувати багато соціальних питань, надають психологічну та юридичну підтримки тощо.

До речі, розташований цей хаб у надзвичайно красивій бібліотеці № 15. Її унікальне оздоблення зроблене дбайливими руками її працівниць. Там затишно, як дітям, так і дорослим.

«Я часто звертаюся до нашого осередку і завжди отримую допомогу, – говорить Ольга Бардачова.  – З Бахмута ми з родиною виїхали у перші дні повномасштабної війни. Почалися вибухи, прильоти. Я не стала ризикувати дітьми, їх у мене двійко, і ми вирушили з рідного міста. Спочатку приїхали до Львова, були за кордоном, але потім повернулися, і життя привело нас до Кривого Рогу. Зараз у нас все добре, діти ходять до школи, нам допомагають. Цього разу до нашого хабу я з дітьми прийшла з приємного приводу, бо ваше підприємство привезло цукерки для нашої малечі».

«Зараз у хабі зареєстровано 535 родин, в яких виховується понад 100 дітей, – говорить Марина Погорєлова, керівниця осередку підтримки мешканців Бахмутської міської територіальної громади. – Кривий Ріг став для нас другим рідним містом, тут люди будують своє життя майже з нуля. Спочатку ми жили надією на повернення, зараз живемо спогадами, адже Бахмут вщент зруйнований. Та ми будуємо плани на майбутнє, бо життя продовжується, треба рухатися вперед. Кривий Ріг нам дуже допомагає в усіх питаннях. З «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми активно співпрацюємо, наші діти вже знають, якщо підприємство приходить у гості, треба очікувати на щось гарне та приємне. Так вийшло і цього разу – будній день перетворився на святковий, адже солодкі подарунки принесли свято та запалили дитячі очі вогниками щастя, якого нашим діткам зараз дуже не вистачає».

Наступна зупинка – Маріуполь

Точніше центр підтримки переселенців «ЯМаріуполь», який був відкритий у нашому місті на початку повномасштабної війни.

Це велике приміщення, в якому створені усі необхідні умови для прийому людей з різних питань, є дитяча кімната, простір для волонтерів, місце, куди можна просто зайти та  поспілкуватися із земляками міста-героя.

Що одразу впадає в око – це картини, на яких зображені улюблені місця маріупольців та архітектурні пам’ятки. На одній з них – Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі. Там ховалися люди, було багато дітей, але це не завадило окупантам скинути на нього з літака дві авіаційні бомби. Трагедія сталася 16 березня 2022 року.

«Наш центр чи не найперший, який відкрився у Кривому Розі, наразі ми маємо 21 такий центр в Україні,– розповідає Володимир Курський, директор центру «ЯМаріуполь» у Кривому Розі.  – Зараз у центрі зареєстровано понад 1400 маріупольців. Тут  родини отримують всю необхідну комплексну та системну підтримку, яка допомагає людям адаптуватися до нових умов життя. Ми надаємо психологічні, юридичні консультації, допомагаємо маріупольцям у працевлаштуванні, надаємо гуманітарну допомогу тощо. У багатьох питаннях нас підтримує і допомагає «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ось і зараз солодкі подарунки від вашого підприємства піднімуть настрій понад 200-м дітям».

Смачні цукерки отримала й донька Анастасії Дереклєєвої, яка працює юрисконсульткою у центрі «ЯМаріуполь». Покинути рідне місто її родина була вимушен у березні 2022 року. Маріуполь на той час вже був окупований. 2 березня там зникли зв’язок, світло, а 8 березня у домівках не стало газу. Щоб приготувати їжу людям доводилося розпалювати багаття. Зачинилися магазини, школи, садочки, лікарні. Почалися систематичні бомбардування міста. Та понад усе людей лякав холод, бо тоді вдарили морози.

«Зараз моїй донечці шість з половиною рочків, а коли ми виїхали їй було три з половиною, тож вона вже майже повноцінна криворожанка, – говорить Анастасія Дереклєєва. – Шлях до Кривбасу був важким і небезпечним, адже ми проїжджали багато блокпостів, на яких росіяни та ДНРівці дуже ретельно перевіряли наші речі, запитували куди ми прямуємо, з якою метою. Ми відповідали, що їдемо до Запоріжжя. Вони ж нам дуже радили повертати до Донецька. Киваючи головою «так», ми їхали далі, адже у нас був свій шлях – до Кривого Рогу. Їхати було дуже страшно – наша машина була одна на трасі у полі, і на нас могло прилетіти все, що завгодно, такі випадки вже були. На машину ми прив’язали білі стрічки, написали на ній «Діти», щоб нас не чіпали. Але багато хто з окупантів на це не зважав. На одному з блокпостів нам порадили зняти тонування, або снайпер не побачить, хто сидить в автомобілі. На щастя, у нас все минулося. До Кривбасу ми їхали дві доби, а коли приїхали, не могли оговтатися від щастя – тут були вода, світло, відкриті магазини, лікарні, працював пасажирський транспорт, люди ходили на роботу. Це здавалося раєм після пережитого нами! Знаєте, коли ти все це маєш, здається, що воно і має так бути. А коли ти лишився усього, то починаєш  це цінувати».

Цукерки для дітей Авдіївки

Коли цукерковий десант від нашого підприємства завітав до Авдіївського хабу, там ще було тихо, на дітей тут очікували трохи згодом.

Волонтери занесли коробки з ласощами та сфотографувалися на пам’ять.

«Скоро тут буде весело, адже діти вже знають, що на них чекає сюрприз від вашого підприємства, – говорить Олена Варфоломєєва, координатор авдіївського хабу. – У нас зареєстровано 105 дітей, а загалом ми обслуговуємо 650 людей з авдіївської громади. Наш осередок працює у Кривому Розі з 18 червня 2024 року. Він став центром гуртування авдіївців. Тут люди отримують гуманітарну допомогу, що важливо для тих, хто через війну залишився практично без нічого. Ми надаємо консультації із соціальних питань, юридичну та психологічну підтримки тощо. Кривий Ріг дуже гостинний, ми одразу відчули, що це місто рідне для нас. А ще воно дуже уважне до нових криворіжців. Хочеться подякувати «АрселорМіттал Кривий Ріг» за смачні солодкі подарунки для дітей. Нам дуже приємно, що нас підтримують та виявляють всебічну турботу».

«Ми самі відчуваємо, що те, що ми робимо, це лише крапля в морі. Але океан був би меншим через цю відсутню краплю», – сказала колись Мати Тереза. Учасники солодкого десанту впевнені, що вони в цей день теж отримали подарунки – це радість малечі, в усміхнених оченятах якої бодай на декілька хвилин замість тривоги оселилися щастя та радість. І саме це перетворило звичайну п’ятницю на особливий день, який ти прожив недаремно. Нехай таких приємних для усіх днів буде більше в житті кожного з нас!