Штучний інтелект – наш помічник, чи маніпулятор?

Наскільки ми вільні у своїх думках, чи є можливість вплинути на них і яким чином? А ще про використання штучного інтелекту у роботі та для особистісного розвитку? Про це йшлося на вебінарі з ментального здоров’я, який на Тижні знань провела психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук. 

Ми захоплюємося фантастикою, мріємо про великі можливості у майбутньому, а насправді все це вже знаходиться поруч з нами. Штучний інтелект давно увійшов у нашу реальність. Він допомагає у роботі та навчанні, за лічені хвилини знаходить потрібну інформацію, дає обґрунтовані відповіді на наші запитання. Наприклад, завдяки ШІ можна легко та швидко обробляти велику кількість інформації, шопитися в інтернеті, вибудовувати логістику, навчатися тощо. Навіть лікарі за допомогою ШІ можуть ефективніше визначатися з діагнозом та лікуванням, а аграрії аналізують стан ґрунтів та прогнозують врожайність. 

Але, у кожній діжці меду не обходиться й без ложки дьогтю. Наприклад, візьміть до рук телефон та «пройдіться» стрічками новин. Більшість контенту буде на теми, які колись вас зацікавили, викликали певні емоції. Вам будуть щось пропонувати, по краплинах «підкидуючи» цікаве, заохочуючи хотіти більшого. І цієї інформації буде настільки багато, що може виникнути відчуття, що увесь світ живе цими темами.

«Все це персональна реальність, ефект «бульбашки», створений штучним інтелектом. Він непомітно, за допомогою контенту впливає на наш світогляд та штучно перебудовує його, – говорить Олена Шевчук. – Дослідники лабораторії комп’ютерних наук та штучного інтелекту Масачусетського технологічного інституту з’ясували, що 80% контенту, який ми споживаємо онлайн, нам пропонують алгоритми ШІ. Вони аналізують наш досвід, прогнозують поведінку та корегують наші дії. Як наслідок, ШІ вирішує, які новини ми побачимо у стрічці, яких блогерів будемо переглядати або читати, які ідеї вважати нормальними, а які – небезпечними. Якщо раніше медіа впливали на нас через новини та рекламу, то тепер діє ШІ, причому набагато тонше. Він не просто показує нам інформацію — він змінює спосіб нашого мислення».

Придивіться уважніше, чи було з вами подібне:

  • Чим більше ми проводимо часу в соцмережах, тим більше нас нагороджують лайками та коментарям. А коли ми хочемо вийти, нам «підкидується» остання найцікавіша або найважливіша подія, що змушує нас залишитися в мережі. Це і є так званий цикл дофамінових нагород.
  • В мережі дуже багато політичних новин, повідомлень про катастрофи, скандалів, щемливих історій, які викликають емоції. Насправді гнів, страх та співпереживання найкраще запам’ятовуються людиною. Алгоритм добре знає про це, і емоційно нас тригерить.

Чи можна цьому протистояти? Так!

Психологиня радить запитати самих себе, чи це дійсно моя думка, або я просто повторюю те, що бачу (чую). Не довіряти рекомендаціям на всі 100%, а шукати альтернативні погляди. Не «залипайте» у соцмережах надовго, ШІ не має права контролювати ваш день.

Створюйте своє інформаційне середовище, підписуйтеся тільки на ті канали, які вам дійсно цікаві або потрібні для навчання чи роботи. ШІ має бути тільки нашим помічником у розвитку, вдосконаленні та полегшувати процес досягнення цього, а не своєрідним диктатором наших дій.

Фото з відкритих джерел.