Провідний інженер з охорони праці Антон Головаха активно застосовує під час роботи з працівниками цехів міні-тренінги.

Це п’яти-семихвилинні практичні зайняття безпосередньо на робочих місцях. Їх мета – ще раз нагадати, що найцінніше для людини – це її життя, та разом з працівниками пригадати основні правила безпечної роботи під час виконання виробничих операцій.

Два роки тому Антон працював старшим майстром у залізничному цеху № 2. А зараз він контролює стан охорони праці у цьому підрозділі. «Щокварталу працівники цеху проходять повторні інструктажі, а також перевірку знань, – розповідає Антон Головаха. – Але ж з небезпеками люди стикаються щозміни. Робота з вантажопідйомними механізмами, перебування в зоні руху залізничних локомотивів та вагонів, роботи на висоті, у замкненому просторі – і це далеко не все. Тож згадати правила безпеки ніколи не зайве».

Сьогодні провідний інженер проводить міні-тренінг зі слюсарями з ремонту рухомого складу. Вони ремонтують тепловози, які мають масивні деталі та вузли. Наприклад, двигун тепловозу «Д-50» важить до 24 тонн. Слюсарям доводиться знімати це й інше масивне залізяччя з локомотивів, транспортувати до ремонтних зон, а після ремонту – встановлювати на місця. Тож операції з вантажопідйомними механізмами для них – щоденна робота. Тема сьогоднішнього заняття – процедура огляду та відбракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тобто стропів, які використовуються під час переміщення вантажів кранами.

«Як бачите, ми проводимо тренінг безпосередньо біля стенду зі стропами, – продовжив Антон. – Це величезний плюс. Адже люди здебільшого мислять не словами з інструкцій, а образами. І ці образи залишаються з нами надовго. На практиці дуже просто показати, як оглянути строп перед використанням. Використовувати його можна, коли немає обривів дротів, розриву витків, надмірної корозії або деформації, видавлювання дротів і витків тощо. Підбирати строп треба потрібної вантажопідйомності, яка зазначена на ось цій бирці. Неправильно підібраний строп або неправильний спосіб стропування вантажу призводять до падіння вантажу, що є загрозою життю».

Не можу не погодитися з Антоном щодо наочності. Коли я навчався у 10 класі, нам почали викладати інформатику. А комп’ютерів у школі ще не було. Тож навіть найкмітливішим учням важко було збагнути, навіщо ми пишемо оті талмуди з програмування. Влітку встановили ПК, і в 11-му класі все стало зрозумілим. Тому саме можливість все показати на практиці робить міні-тренінги ефективними.

Максим Лех, слюсар ЗЦ-2:

– Ми, звичайно, не сталевари й не горнові, але, повірте, небезпек на роботі вистачає. Працюємо в депо, де маневрують локомотиви, виконуємо роботи в оглядових ямах під тепловозами, щодня користуємося вантажопідйомними механізмами. Тому теми для міні-тренінгів є. Важливі. І сьогоднішня – не виняток. Звичайно ж, ці всі правила ми вчили, здавали. Але людині властиво забувати. А ще, коли протягом багатьох років виконуєш схожі роботи (а я вже майже 20 років у цеху), то важливо, щоб впевненість не перетворилась на самовпевненість. От ці тренінги саме й допомагають налаштуватися на безпечний лад.