вже 45 років ремонтує й виготовляє устаткування для металургів, гірників і коксохіміків ремонтно-монтажний цех № 3.

На початку зими у РМЦ-3 день народження. У складі Ливарно-механічного заводу працюють три РМЦ. Але якщо перші два – ремонтно-механічні, то третій – ремонтно-монтажний. Така назва зумовлена специфікою його роботи. Це фактично  невеликий машинобудівний завод, де  виконують великі обсяги робіт з наплавки, та функціонує чималенька дільниця, де збирають готові вузли для агрегатів, що працюють у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інших промислових підприємствах України. Дещо виготовили й на експорт. Та й робіт з механічної обробки виробів тут також вистачає.

Начальник РМЦ-3 Андрій Караман розповів про те, чим живе цех зараз, у надскладні часи для підприємства і країни.

«Звичайно ж, події та тенденції останніх років вплинули і на нас, – говорить Андрій Караман. – Наприклад, раніше ми відновлювали багато величезних валків для нашого блюмінга. Зараз він працює небагато, тому й наші обсяги ремонтів скоротилися. Зате виконуємо багато замовлень для гірничого департаменту, який наразі працює найінтенсивніше з усіх наших виробництв. Для ГД ми виготовляємо й ремонтуємо ковші кар’єрних екскаваторів, вібромеханізми, робимо спиці та лопаті для валів класифікаторів рудозбагачувальних фабрик, ремонтуємо плунжери для дробарок дробильних фабрик №№ 3,4, а також  колісні пари для думпкарів, які вивозять руду і не тільки».

Для металургів працівники РМЦ-3 виготовляють як вже звичні вироби, такі як ролики для машин безперервного лиття заготовок, так і опановують нову для себе продукцію, яка зараз вкрай необхідна у наших цехах. Наприклад, для конвертерників РМЦ-3 виготовляє наконечники для кисневих фурм. Раніше їх купляли у підприємств на Донбасі, які змушені були припинити роботу зі зрозумілих причин. У цеху продовжують робити змійовики плит холодильників для наших доменних печей, а паралельно почали відновлювати гуркоти коксу й агломерату та виготовили практично з нуля скіп для транспортування шихти. Це складні вироби, робота над якими містила відновлення проєктної документації.

Електрозварниця на автоматичних та напівавтоматичних машинах Олена Попруженко

«У більшості випадків три наших РМЦ можуть за необхідності підстраховувати один одного. Наприклад коли у РМЦ-2 потрібний верстат був на ремонті, ми разом з ними, залучивши наш верстат, виготовили 12-метрову штангу засипного апарату для доменної печі. Якщо треба, інші цехи виручають нас, – розповідає начальник цеху. – Але у нас є й унікальні можливості. Лише наш цех може виготовляти біметалеві листи. Вони у рази міцніші, за звичайні сталеві листи і значно підвищують терміни роботи устаткування. Також лише РМЦ-3 з наших ремонтних  цехів може виготовляти гумотехнічні вироби, які необхідні для ущільнень в вузлах з рухомими деталями, як амортизатори тощо».

Працівникам РМЦ-3, як і всім зараз доводиться працювати у складних умовах. Блекаути, затримка поставок, освоєння нових видів продукції, що доволі складно.

«Багато хлопців пішли захищати Україну, тож тим, хто залишився, доводиться працювати за двох, – продовжив Андрій Караман. – Тримаємося завдяки стійкості й професіоналізму наших людей. Хочу відзначити зварників Віталія Стовбу, Володимира Скрябіна, Ірину Литвин, Валерія Шеметіла; токарів Ірину Апостолову, Володимира Панасюка, Світлану Тузину, Наталю Лісніченко, Анатолія Гусакова; фрезерувальників Василя Питлика, Ольгу Плют; свердлувальницю Вікторію Мізіну; котельників Андрія Латанського, Анатолія Фігуру; слюсаря-ремонтника Сергія Єськова і електромонтера Федора Садового, а також змінного майстра Сергія Лаєвського, який був мобілізований, боронив Україну від агресії, отримав тяжке поранення і повернувся у колектив. Вдячний кожному нашому працівнику за відданість та сумлінну працю. Вітаю вас всіх! Миру всім! Здоров’я та творчої наснаги!»

Газета «Металург» приєднується до щирих побажань і бажає цехові довгих і плідних років попереду!