Дофамін, який часто називають гормоном радості – це про що? Чи є від нього користь? Чи може він викликати залежність?

«Способи підтримки власного ментального стану під час війни бувають різними, але є серед них і такі, яких об’єднує один принцип – постійне прагнення швидко отримати нове задоволення, – розповідає психолог підприємства Олена Шевчук. – Наприклад, одна жінка розповіла, що останнім часом вона стала дуже багато купувати собі нових речей. Жінка виправдовувалася перед собою, що таким чином вона турбується про себе. Вона говорила, що у перерві між роботою, її руки самі тягнуться «походити» онлайн-магазинами. В результаті тільки косметики накуплено вже на декілька років наперед, одяг не вміщується у шафі, гроші «тануть», наче сніг весною, але жінка зупинитися не може. Вона зазначила, що дуже раділа першим покупкам, зараз вони її також радують, от тільки тих яскравих емоцій вже немає. Але знову так хочеться отримати це відчуття, тож потяг купити хоча б щось, навпаки, стає ще сильнішим.

Інша історія – надмірне та постійне переглядання стрічки новин. Я спеціально зробила акцент на надмірності. Деякі люди розповідають, що вони зараз майже цілодобово «сидять у телефонах». Вони кажуть, що це не просто цікавість, поінформованість створює відчуття причетності до дій, які відбуваються у нас зараз, крім того, є можливість у коментарях обговорити різні варіанти. Як відзначають «новинозалежні» люди, це їх дуже спустошує, сили кудись спливають. Але стрічка новин їх не відпускає, люди вже відчувають залежність від неї. До речі, до подібної залежності можна віднести і постійне вживання солодких смаколиків, як привід систематично радувати себе. Про результат навіть казати не буду.

Найнебезпечнішими залежностями є психотропні речовини, цигарки, зокрема електронні (особливо з солодким смаком), алкоголь, енергетичні напої».  

Як підкреслює психологиня, все це приклади дофамінової залежності. Дофамін – це нервова структура, яка передає сигнали між нервовими клітинами мозку. Часто дофамін називають «гормоном радості», адже в людському організмі він працює у «системі винагород».

Коли дофамін виробляється активно, він мотивує нас до активних дій, які здатні підвищити наш настрій, зменшити тривожність, отримати відчуття радості, душевного спокою та задоволення життям.

Але є важливий нюанс – коли ми досягаємо результату, мозок запам’ятовує нашу поведінку  і дає нам велику «дофамінову морквину» –  хоче знову повторити, й навіть посилити ті дії, які принесли нам відчуття щастя та гарний стан, але мозок бажає зробити це швидше та легше.

В результаті здорові радості вже не приносять нам колишнього задоволення. Розмір «пряника» за успішно виконану роботу, занять спортом або зустрічей з близькими людьми нас вже не влаштовує. Нам потрібно більшого, і, бажано якомога швидше.

«Наша нервова система прагне до рівноваги. Тому, якщо дофаміну виробляється занадто багато та дуже часто, це тривожний дзвіночок для мозку – порушується баланс, – говорить Олена Шевчук. –  Коли дофаміну в організмі занадто, ми навпаки стаємо менш чутливими до нього, але продовжуємо хотіти більшого. Ось так і виникають залежності. Все це негативно впливає на наше життя, з’являються постійна втома, емоційна виснаженість. Люди стають байдужими до зустрічей з друзями, подорожей, прогулянок на свіжому повітрі. Це тягне за собою і фізіологічні проблеми: розлади сну, загальмованість або навпаки, смикання, розлади шлунково-кишкового тракту, болить голова тощо.

Ви скажете, що це не про вас? Проведімо невеличкий тест. Впізнайте себе, якщо:

  • ви часто відволікаєтесь від роботи на користь соцмереж або серіалів;
  • з’їдаєте занадто багато солодощів і навіть ситими постійно зазираєте до холодильника;
  • занадто захоплюєтеся шопінгом;
  • вживаєте надмірну кількість медикаментів, багато алкоголю, якісь наркотичні речовини, багато палите».

Психологиня радить, як підтримати «здоровий» рівень дофаміну, щоб не викликати у себе залежності.

Ми маємо усвідомлювати, що все в нашому житті має бути збалансованим. Наприклад, якщо дуже тягне «посидіти у телефоні» або зажувати фільм зайвою кількістю їжі, переключіться на іншу цільову діяльність, скажімо, вивчення іноземних мов, прослуховування музики тощо.

Частіше гуляйте на свіжому повітрі, і знову ж таки, не вткнувшись носом у телефон. Помічайте живе життя навкруги вас.

Висипайтеся, проводьте вільний час з друзями, більше спілкуйтеся. Замініть серіали на книги.

А ще влаштуйте собі дофамінове голодування. Ні, це не відмова від радощів, а відмова від регулярних швидких задоволень:

  • щодня за 1-4 години до сну;
  • щотижня в 1 вихідний день;
  • кожні 3 місяці повні вихідні;
  • щороку – повний тиждень (наприклад, у відпустці).

Це повинні бути дії, які вимагають зусиль для отримання дофаміну – так ми відновлюємо здорове функціонування системи винагороди.

Після такого відпочинку мозок стане менш залежним від швидких винагород та почне отримувати задоволення від простих речей: спілкування, роботи, творчості.

Фото з відкритих джерел.