Вимушені зупинки та уповільнені темпи роботи металургійного переділу підприємства дозволили шахтарям виконати масштабні ремонти, які можливі лише за повної зупинки шахти. Цей час був використаний з максимальною користю. Ремонтам передувала ретельна підготовка, розпочата  ще за мирних часів.

Серед великих, у всіх значеннях цього слова, робіт – капремонт генератора ГП-4000 – частини електропривода скіпової підйомної установки.Власне сама установка є однією з найважливіших ділянок у ланцюгу «видобуток-видача-транспортування» залізорудної сировини, кварциту та порожніх порід для подальшого виробництва аглоруди. А генератор входить до складу групи «генератор-двигун», говорить Костянтин Шепелєв, головний енергетик ШУ ГД.

«Генератор забезпечує електропостачанням приводний двигун, який, власне, і обертає барабан скіпової підйомної машини, а за її допомогою видають породу «на-гора». Іншого шляху видачі руди з шахти немає. Щоб купити новий генератор потрібен не один мільйон гривень, а капремонт дозволив нам не лише заощадити кошти, а головне – продовжив життя важливого шахтного обладнання. Стаж роботи машини починається з 1961 року. Звісно ж, вік та інтенсивність використання в агресивному середовищі далися взнаки. Після заміни основних вузлів ми виконали ремонт підшипників та допоміжних приводів. В результаті досягли майже нового стану електрообладнання, що дозволить, сподіваємося, працювати генератору у штатному режимі ще не один десяток років», – говорить головний енергетик.

Резерву даного обладнання немає, тому гірники мали змогу виконати цей ремонт лише за умов повної зупинки шахти. Водночас робота кипіла на всіх ділянках. Наприклад, служба головного механіка ШУ разом з підрядниками на горизонті 1105 метру виконали заміну пластинчатого живильника, який бере участь у ланцюгу видачі руди конвеєрним транспортом до дозатора, він дозовано подає породу на конвеєр.  «В шахті вологість близько 80%, а влітку вона досягає і 100%. Це негативно позначається на стані металоконструкцій, тож ми їх також замінили. Це й опорні балки та балка живильника, майданчик з обслуговування», – розповідає заступник головного механіка ШУ Дмитро Полтавець.

Виконали й роботи, які безпосередньо стосувалися підвищення рівня безпеки персоналу. Так, наприклад, перетин виробок, якими рухаються шахтні електровози, пересуваються шахтарі, вже не відповідав проєктним нормам. На перетин виробки тиснули породи, що налягають. Тому гірники виконали перекріплення виробок, які експлуатуються вже тривалий час.

«Працівники прохідницької дільниці замінили 117 метрів виробок, нарізної – 64 метри, – продовжує Ігор Тіщенко, заступник головного інженера з виробництва ШУ. – Якщо враховувати, що деякі кріплення були встановлені в 80-90-х роках, вони постійно відчували на собі вплив агресивного середовища, то зрозуміло, що їх стан був далеким від ідеального. Також ми виконали переключення кабельних ліній на нову підземну станцію ТПП-1. Ми відчували нестачу напруги, а це «харчі» для скреперних лебідок, вентиляторів місцевого провітрювання, контактної мережі. Тепер електрика йде горизонтом. Ми перейшли з тимчасової схеми живлення на проєктну. Керівництвом гірничого департаменту та шахтоуправління, колективом шахти було зроблене все, щоб шахта оновилася максимально».