Під час ремонтної зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту замінили гумово-тросові канати (ГТК), які є частиною підіймальної установки шахти Східної.

І хоча цю шахту називають запасним входом до робочих горизонтів, але її будні «сонними» не назвеш. Підіймальну кліть у цій шахті постійно використовують для спуску-підйому вантажів до найглибших шахтних горизонтів, кріпильники нею добираються на огляд ствола, спускаються слюсарі та стволові, а ще працівники підрядних організацій доставляють матеріали та обладнання для будівництва шахтного горизонту. Шахтарі ретельно доглядають за своїм шахтним транспортом, зокрема, за кліттю, аби всі спуски-підйоми відбувались максимально безпечно.

У процесі руху кліті залучені потужні «нитки» безпеки – канати, серед них є і врівноважуючі гумово-тросові.

«До ГТК у нас завжди підвищена увага, вони раз на п’ять років проходять перевірку на спеціальних випробувальних станціях, раз на два роки їх перевіряють фахівці спеціалізованої електротехнічної лабораторії, проводиться і щотижневий, щодобовий огляд, – говорить головний механік шахтоуправління Андрій Сідлерук. – У процесі експлуатації ГТК зазнають активного навантаження з боку кліті, впливу агресивного середовища корозії. Термін придатності цих канатів становить 10 років. У 2024 році настав час замінити канати в шахті Східній. Роботи ми виконали власними силами. Це було дуже непросто зробити, адже чимало операцій проводилися на глибині 1135 метрів під землею. Плюс розміри самих канатів – це вам не звичайну нитку на котушку намотати».

За антуражем, розмірами та складністю робіт цю заміну сміливо можна назвати підземною спецоперацією, жартують шахтарі. Але, як кажуть, у кожному жарті… Тільки уявіть собі, що під землю потрібно було доправити три канати, кожний довжиною 1250 метрів і вагою понад 13 тонн! А перед цим від’єднати аналогічні старі канати та підняти їх на поверхню. Потім нові ГТК закріпили на місці старих. Роботи ускладнювались ще й воєнними умовами: періодичні сирени та загроза блекаутів.

«Я вперше беру участь у такому ремонті. І для багатьох моїх колег заміна канатів сталася вперше, – розповідає електромеханік дільниці підйому Роман Стеценко. – Були операції, які нам доводилося здійснювати вручну. Наприклад, відкручувати та закручувати болти вантажних зажимів-жимків, якими фіксуються канати. А за розмірами це навіть не болти та гайки у цеху. Вони величезні! Майже всі роботи виконувалися на рівні 1135 метру під землею, коли, до того ж під ногами знаходилося 33 метри зумпфа, який ми перекрили дерев’яним перекриттям. Звісно, ми працювали з дотриманням усіх норм безпеки. Тому усі роботи виконали швидко і, що надзвичайно важливо, безпечно. За це хочу подякувати своїм колегам: машиністці підіймальної машини Світлані Вороні, бригаді кріпильників на чоліз Євгеном Лисенком, електрослюсарю Ігорю Тарасевичу, електрику дільниці підйому Віталію Голубу та працівникам дільниці доставляння матеріалів. Цією заміною ми закрили всі питання по гумово-тросовим канатам у  шахтоуправлінні гірничого департаменту, щоб наші спуски та підйоми були безпечними, принаймні на найближчі роки».