Оновлення важливого устаткування дробильно-сортувальної фабрики вже дає позитивні результати.

Руда, яку добувають шахтарі нашого шахтоуправління, проходить кілька стадій дроблення й сортування перед тим як потрапити до металургів. Адже доменникам і агломератникам необхідна не абияка сировина, а саме потрібної фракції. Дроблять, сортують та відвантажують руду на дробильно-сортувальній фабриці ШУ.

Для транспортування руди між дробарками, бункерами та сортувальним устаткуванням працює система конвеєрів, які мають рухатися без аварійних зупинок.

«Живильник № 52 відрізняється від інших конвеєрів, – розповідає механік ДСФ Іван Мороз. – Замість звичайної конвеєрної стрічки він має з’єднані між собою залізні пластини, як траки бульдозера чи танка. А обертовий момент передається ведучою зірочкою, як у велосипеді. Така конструкція дозволяє переміщати руду акуратно. Це єдиний наш живильник, який дозволяє приймати і транспортувати руду, доставлену автотранспортом. Тому проблеми у його роботі нам особливо дошкуляли. Найпроблемнішим виявився редуктор, який передає обертовий момент від електродвигуна. Саме редуктор вирішили взяти у автономне обслуговування у межах WCM».

У самому ж редукторі найпроблемнішими були витоки мастила. Це призводило до понаднормового використання змащувальних матеріалів, швидкого зношення зірочки, шестерень та підшипників, що у свою чергу спричинило кілька аварійних зупинок живильника. Причини витоків виявили та усунули. А разом з ними й інші аномалії, які заважали стабільній роботі устаткування. Фактично, редуктор було приведено до базового стану. І працювати б після цього живильникові без збоїв, але…

«Надмірна вологість суттєво скорочує терміни експлуатації нашого устаткування, – продовжив Іван Мороз. – Рама підтримуючих роликів п’ятдесят другого живильника з роками заіржавіла і в певний момент суттєво зігнулася. Корозія її домучила, так би мовити. В принципі, устаткування продовжувало працювати, але чекати, поки все заклинить остаточно, ми не стали і взялися за впровадження проєкту «0 поломок». Раму нам виготовили колеги з дільниці ремонту шахтного устаткування. А комплекс робіт з її установки виконали наші вправні слюсарі-ремонтники Віталій Поляков, Федір Загорулько та Віктор Кудрицький за підтримки технологічного персоналу. Я відповідаю за працездатність усього механічного обладнання ДСФ і дуже задоволений. Адже на одну серйозну проблему стало менше».

Оновлення живильника завершилися у серпні. Протягом року фахівці WCM досліджуватимуть результати впровадження проєкту. Але перші позитивні тенденції вже є.

«Минулого року живильник № 52 аварійно зупинявся сім разів, – зазначив інженер WCM Віталій Тинок. – Ці зупинки були викликані саме проблемами редуктора та наслідками викривлення рами і  завдали підприємству втрат на десятки доларів. За два місяці роботи устаткування після оновлення не було жодної аварійної зупинки з цих причин. Поки що зарано робити остаточні висновки, але початок надихає».