«Третя по обіді. Суха осінь». 15 листопада. День, коли сто ворожих ракет скеровані на Україну, ще з більшою силою загрожуючи системі енергозабезпечення та кожному з українців. День багатогодинної повітряної тривоги. І саме той день, коли до Кривого Рогу приїхав наш надзвичайно талановитий сучасник – поет, письменник, музикант Сергій Жадан.

До рішення про вимушене скасування його літературного вечора через нескінченну повітряну тривогу залишався один крок. «Нас їм не перемогти!» – сказав поет. За хвилину в сотні мобільних телефонів надійшло сповіщення про відбій. Люди жваво піднялися з укриття – підземної станції швидкісного трамваю, а наш Палац культури металургів наче обійняв кожного глядача світлом і теплом. Близько 400 шанувальників дочекалися свого поета та першої великої дружньої зустрічі за ці суворі воєнні місяці.

У 2022 році Сергій Жадан був номінований на отримання Нобелівської премії з літератури, а впродовж останніх місяців отримав кілька престижних міжнародних нагород. У травні польська «Gazeta Wyborcza» оголосила Сергія Жадана людиною року. Жадан надзвичайно популярний і є на сьогодні найбільшим моральним авторитетом серед українських письменників нарівні з Ліною Костенко. Він живе та працює в Харкові, перебуває там протягом усього часу від початку повномасштабного вторгнення в Україну, підтримує харків’ян, активно волонтерить, проводить літературні читання та виступи свого музичного гурту.

Літературний вечір Сергія Жадана у нашому місті організувала ініціативна група молоді – 16-18-20-річні студенти й школярі – нове покоління сучасного Кривого Рогу. «АрселорМіттал Кривий Ріг» завжди нерозривно пов’язаний з життям нашого міста – з усіма його викликами, випробуваннями, досягненнями й радісними митями. У великого підприємства та довгого-довгого міста спільний ритм пульсу. Компанія вирішила підтримати криворізьку молодь, і велика команда долучилася до організації літературних читань поета. Тому сприяла підтримка військової адміністрації, нацполіції, патрульної поліції, пожежних і медиків, охоронців, команд департаментів соціального розвитку, охорони праці, комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЧП «Стіл Сервіс». Затишним прихистком для віршів став наш Палац культури металургів. Усі кошти, які надійшли від продажу квитків, Сергій Жадан спрямує на благодійні цілі.

Після того, як зала Палацу культури заповнюється вщент, Жадан зі сцени довго і гаряче аплодує усім глядачам із вдячністю за їхню витримку та терпляче очікування відбою. «А давайте, я тепер вам почитаю про любов?» – питає поет. У фіналі літвечору уся зала стоїть, віддаючи свою вдячність назад до сцени. Цей енергетичний обмін можна майже побачити оком або торкнутись його руками, аж такий цей потік є сильним і щирим. Після того – автограф-сесія, ще сотні підписаних книжок і селфі з поетом.    

«Вона думає стоячи зранку на своєму місці
Що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою
Що її, виявляється, не хочеться лишати надовго
Що за неї, виявляється, хочеться чіплятись зубами
Що для любові, виявляється, достатньо цього вокзалу старого
І літньої порожньої панорами»

«Війна – це не той час, коли ми маємо припинити бути собою. Навпаки, це як раз той момент, коли ми максимально оприявлюємо важливі для себе речі. Культура є важливою складовою нашою ідентичності, – говорить Жадан під час спілкування з криворізькими журналістами. Обіцяє відвідати Кривий Ріг ще раз, узимку, і запрошує усіх тих, хто цього разу не встиг купити квиток або не дочекався відбою повітряної тривоги. То ж попереду нові зустрічі, нові вірші, нові історії, якими поет говорить по наше сьогодення, про людей, про любов, про світ.

– Про що ті вірші, які Ви читаєте?

– Поезія – це як шахова партія. Про що шахова партія?..

– Про перемогу.

– Дійсно, добре сказано! Про Перемогу. Я з 2015 року не виступав у Кривому Розі, давно не читав для місцевої публіки, тому намагався відібрати вірші, які знають, а також прочитати щось з нового. Вдячний усім криворіжцям за тепло і гостинність, за переповнену залу! Поезія – це про все й одразу. Це космос.

«Торкатись так, як торкаються книг.

Перших рядків протоптаний сніг.

Зимова сповільнюється течія.

Хто це читає тебе?

Це я.

Це ти являєш тканину письма,

З якої прописується зима,

В яку врізаються навесні

Літери – приголосні і голосні».