20 грудня цеху сіркоочищення коксохімічного виробництва виповнюється 60 років.

У музеї історії нашого підприємства зберігається унікальний експонат – стаття у газеті «Металург» за грудень 1964 року, в якій розповідається про готовність цеху сіркоочищення до відкриття. Про надзвичайну важливість цього підрозділу КХВ свідчить те, що відкриття цеху дуже очікувалося, спеціально для нього відбирався колектив, люди навчалися працювати на спеціальному новому обладнанні, фахівці відряджалися на подібні виробництва країни за набуттям цінного досвіду.

Задачі у цеху сіркоочищення були надважливими – очищувати коксовий газ від сірководню, тим самим виконувати важливу екологічну функцію. А також виробляти сірчану кислоту, яка після оброблення перетворюється на сульфат амонію – цінне мінеральне добриво.

З того часу минуло вже 60 років. Цех сіркоочищення зазнавав багато змін. Він декілька разів був модернізований і зараз, фактично, є вже новим цехом. Тут використовується нове обладнання, новітні підходи до виробництва, та й зовні промисловий майданчик кардинально відрізняється від старого виробництва. Але основні задачі цеху сіркоочищення залишилися незмінними.

Над очищенням коксового газу та виробництвом сірчаної кислоти працюють працівники відділень уловлювання сірководню з коксового газу, регенерації та відділення вологого каталізу. Основними процесами у цеху керують апаратники очищення газу,  виробництва контактної сірчаної кислоти,  абсорбції,  приготування хімічних розчинів.

«Я свого часу засвоїв усі ці професії, щоб впевненіше почуватися на робочому місці та мати змогу підміняти колег, адже наш цех не може зупинятися, він виконує важливу екологічну та виробничу функцію, – говорить Деніс Красніков, заступник начальника цеху сіркоочищення. – 17 років тому в цеху я починав з машиніста насосних установок. На цій посаді працював 10 років. Паралельно з роботою навчався та набував інших професійних навичок. У 2017 році став апаратником очищення газу. Війна зараз випробовує нас на міцність та професіоналізм. Нелегко, але ми тримаємося. Колектив у нас чудовий, ми завжди були одне за одного, а зараз ми стали ще міцнішими. Наш цех особливий за багатьма параметрами, тому ведення технологічного процесу, екологічна складова, дотримання охорони праці – це наші основні «три кити», на яких ми тримаємося, бо, як відомо, люди йдуть до заліза, а повертаються до родини».

«У цеху сіркоочищення я працюю понад 20 років, тому можу порівняти, яким цех був раніше, і яким є зараз, – розповідає Андрій Мужиков, апаратник виробництва контактної сірчаної кислоти. – Багато чого змінилося на краще –з’явилося нове обладнання, сучасні технології. Я саме й веду технологічний режим у процесі виготовлення сірчаної кислоти. Професії я навчався у нашій Криворізькій Металургійній академії, а майстерності набував вже безпосередньо на виробництві. Я вдячний цеху за можливість реалізувати себе. З нагоди 60-річчя цеху хочу побажати колегам й надалі бути потрібними, мати гідну зарплату, щоб люди поважали свою справу, пишалися нею, щоб фахівці йшли до нас працювати і, звичайно, скорішої нашої перемоги».

В усі часи цех розвивався, удосконалювався, працював стабільно та впевнено долав виклики часу. Але з початком повномасштабного вторгнення ворога в Україну тут почався новий відлік історії. Разом з іншими підрозділами підприємства у цеху сіркоочищення навчилися працювати, не дивлячись на постійні воєнні загрози та блекаути. І, що надзвичайно важливо, зберегли колектив.

«Перші блекаути ще раз довели, що у нас працюють надзвичайно кваліфіковані фахівці, які змогли подолати енергетичний стрес та зберегти дороге та унікальне обладнання, – розповідає Олександр Матяш, начальник цеху сіркоочищення коксохімічного виробництва. – Щоб і надалі гідно справлятися з  раптовими відключеннями електроенергії і утримувати виробництво на потрібному рівні ми систематично  проводимо спеціальні тренування-навчання, на яких відпрацьовуємо усі дії технологічного персоналу щодо правильної зупинки обладнання та його грамотного запуску після стабілізації подачі електроенергії. Це важливо і для обладнання, і для безпеки працівників цеху.

60-річний ювілей нашого підрозділу – це саме про людей та їхній внесок у нашу історію. Я хочу подякувати усім працівникам за плідну роботу. Та особливо хочеться відзначити апаратника очищення газу Сергія Гуцулюка, апаратників виробництва контактної сірчаної кислоти Андрія Мужикова, Миколу Знавця, змінних майстрів основної виробничої дільниці Вячеслава Чичкана та Володимира Фініва. Хочу подякувати і моїм заступникам Денису Краснікову та Віталію Ханкіну за постійну допомогу і підтримку у всіх питаннях. Ми вдячні нашим 12 працівникам, які зараз у лавах ЗСУ.  Ми чекаємо їхнього повернення на роботу у цех після війни. До речі, як і інші підрозділи підприємства, ми стикнулися з нестачею персоналу, але частково змогли розв’язати це питання, шляхом залучення до роботи людей фахівців з підрядної організації. Звичайно, люди пройшли спеціальне навчання, стажування. Ми обов’язково приділяємо особливу увагу  охороні праці. Адже у нашому цеху усі мають працювати безпечно. 60-річчя цеху ми зустрічаємо під час війни. Тому першим побажанням, звичайно буде прагнення скорішої нашої перемоги, миру та повернення наших працівників з фронтів живими та неушкодженими. Я бажаю кожній людині у нашому колективі  добра, злагоди, щоб ми нарешті працювали у мирних умовах, не під сиренами, щоб найголовнішим для нас стало виконання виробничих завдань завдяки майстерності та досвіду наших працівників в умовах зростання виробництва».