З його народження почався відлік історії нашого підприємства, тут завжди впроваджували в життя передові технології та нові методи роботи, тут «зростали» висококваліфіковані фахівці. І навіть за часів війни доменний цех № 1 одним з перших відновив виробництво. Нещодавно цех відзначив своє 90-річчя.

Коли «народжувались» домни

4 серпня 1934 року о 12:00 була видана перша плавка чавуну із доменної печі № 1. Її корисний об’єм становив 930 кубометрів. На початку минулого століття піч такого обсягу вважалася промисловим гігантом, а її технічне забезпечення – найсучаснішим. Перша домна одразу стала відкритим майданчиком для впровадження нових ідей та проєктів.

Монтаж газопроводу ДЦ, 1933 рік

З того часу започатковувати нове та бути серед найперших у багатьох справах у першому доменному цеху вже стало традицією. 8 травня 1935 року була задута друга доменна піч об’ємом 390 кубометрів. Третя домна почала працювати 9 березня 1939 року. Об’єм цієї печі становив вже рекордні 1300 кубометрів з добовим виробництвом чавуну 1500 тонн. Це давало право нашому підприємству вважатися одним із найбільших металургійних підприємств у країні.  

Але розвитку доменного цеху завадила Друга світова війна. Більшість працівників цеху стали на захист країни, а інші виробляли чавун у евакуації.

Панорама заводу, 1934 рік

Після звільнення Кривбасу доменникам та будівельникам довелося відновлювати інфраструктуру цеху. Це були роки важкої праці, адже поновлювати виробництво з руїн вдвічі складніше. Перший післявоєнний чавун був виплавлений на першій доменній печі 1 квітня 1949 року. У 1951-му почала працювати ДП № 3. ЇЇ не просто відновили, а й модернізували, після чого її корисний обсяг збільшився до 1386 кубометрів.

Починаючи з 1958 року у доменному цеху № 1 ввели в роботу нові доменні печі №№ 4, 5, 6, 7, 8.

Робота у воєнні часи

За всю історію першого доменного цеху тут відбулося багато визначних та по- справжньому іміджевих для всього підприємства подій. Наприклад, з початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну в цеху сталася подія, яка привернула світову увагу – видача першого в історії ДЦ № 1 воєнного чавуну у доменній печі № 6. Це стало знаковою подією не тільки для цеху, а й для підприємства та країни в цілому.

Згадаємо, як на початку повномасштабного вторгнення ворога робота підприємства була призупинена. Тоді ніхто не розумів, яка ситуація складеться, адже ворог дуже близько підійшов до Кривого Рогу. Але увійти у місто йому не дали захисники та величезна техніка нашого підприємства, яка стала своєрідним щитом для Кривого Рогу. Життя міста почало відновлюватися, а у першому доменному взялися активно готуватися до перезапуску цеху.

«Завантажувати піч ми почали 8 квітня 2022 року. 9 квітня вона успішно була задута об 11:30, а 10 квітня о 7 ранку 46-го дня війни в Україні доменна піч № 6 першого доменного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» видала перший за свою вже сучасну історію воєнний чавун, – говорить Владислав Поліщук, начальник доменного цеху № 1. – Працювали над запуском не лише ми, а й фахівці інших підрозділів підприємства. Працівники гірничого департаменту, агломератники підготували сировину, коксохіміки – кокс, транспортники забезпечили перевезення, технічне управління – розрахунки для задувки, а енергетики «оживили» доменний агрегат. Згодом відновили і роботу доменної печі № 8.

Але не все так просто, адже людям доводиться працювати за надскладних умов загрози обстрілів, обмеження енергоресурсів та блекаутів. Та ми тримаємося, виконуємо всі виробничі завдання завдяки професіоналізму наших працівників та їхній відданості своїй справі. Маємо змогу працювати і завдяки нашим захисникам, серед яких 176 фахівців з ДЦ № 1. Зараз у цеху працюють дві доменні печі №№ 6, 8 та дільниця розливальних машин з виготовлення злитків товарного чавуну. ДП № 8 нещодавно вийшла із капітального ремонту, головним акцентом якого стала заміна засипного апарату».

Про «дзеркало» чавуну та бажання бути металургом

«Моя основна робота – це підготовка ливарного двору до випуску рідких продуктів плавки з доменної печі, – розповідає Євген Муравйов, горновий доменної печі. – У першому доменному цеху я працюю 19-й рік. Я ще пам’ятаю, як виглядала наша історична перша доменна піч, хоча вона на той час вже не працювала. У порівнянні із сьогоднішніми металургійними агрегатами вона здавалася такою маленькою. Та 90 років тому, я думаю, вона була вершиною технічного прогресу.

Коли я вперше опинився у цеху, то спочатку аж страшно стало – все гримить, рухається, світиться, тож людям, які тут працюють, треба завжди думати про власну безпеку та безпеку своїх колег. Тут це життєво необхідно. Але водночас у доменному цеху дуже цікаво – завжди є завдання, над якими треба подумати, які стимулюють постійно навчатися.

А ще в цеху є своя промислова красота. Хто хоча б раз бачив, той ніколи не забуде неймовірно красивий червоний колір підсвіченої променями сонця поверхні рідкого чавуну у ковші. Цю поверхню ми називаємо «дзеркалом» чавуну. Я хочу поздоровити наш колектив з 90-річчям ДЦ № 1 і побажати плідної, безпечної праці, та ніколи не втрачати здатності бачити прекрасне там, де ти працюєш».

Євген Муравйов

«Перший доменний цех став моїм першим робочим місцем, адже я і працюю, і навчаюся на 4 курсі металургійної академії, – говорить Валерій Аммосов, газівник доменної печі. – Я ще зі школи хотів стати металургом, тож впевнено йду до своєї мети. Кривий Ріг – це переважно місто гірників та металургів, а історичне серце металургії знаходиться тут, у доменному цеху № 1. Доменну піч можна порівняти з людським організмом, який має працювати постійно, якісно, не «хворіти». І нам треба завжди турбуватися про це. Мої задачі – контролювати процес завантаження доменної печі необхідною сировиною, слідкувати за дотриманням потрібного тиску у печі, тобто стежити за її технологічними показниками. Робота складна, але дуже цікава. Я стараюся заглиблюватися в усі робітничі процеси, а колектив цеху мені у всьому допомагає.

Як би не складалося наше життя, які б нові технології не розвивалися, метал завжди потрібний людству. А метал починається із чавуну, у Кривому Розі – з першого доменного цеху, який вже 90 років виробляє чавун».

Валерій Аммосов

«90 років – це вже значний вік, за який багато чого зроблено, досягнуто, – продовжує Владислав Поліщук. – Та будь-які робітничі перемоги – це заслуга людей, справжніх знавців своєї справи. Це наші горнові, їхні помічники, водопровідники, газівники доменної печі, змінні майстри, електроперсонал, механіки та інші представники робочих спеціальностей. Це наші захисники, які зараз боронять Україну, щоб тут, у тилу, усім нам працювалося впевнено та спокійно. Велика шана та пам’ять тим, хто загинув на полі бою. Я вдячний колективу нашого цеху, його ветеранам і хотів би подякувати усім за плідну роботу та відданість своїй справі. Я впевнений, після нашої Перемоги у цій війні наступні роки додадуть до історії цеху нових, ще більш цікавих сторінок».