А ви готові до школи?
Це питання зараз актуальне для багатьох родин школярів. Крім матеріальних турбот – придбати все необхідне – батьків хвилює і психологічна готовність дітей навчатися, знову згадати про самодисципліну після безтурботного літнього відпочинку, дбати про власну безпеку, не забуваючи, що ми живемо у воєнний час. Психологиня підприємства Олена Шевчук ділиться порадами з батьками, як полегшити для дітей перехід до початку шкільного року.
«Підручники, зошити, ручки, олівці, комп’ютери та інші речі, які потрібні для школи офлайн та онлайн – вже сам процес підготовки до нового навчального року налаштовує дітей на шкільну «роботу», а батьків – на підвищену турботу та відповідальність, – говорить Олена Шевчук. – Щоб повернення хлопців та дівчат до шкільного життя не було складним, батькам варто вчасно морально підготувати їх до цього. Насамперед поговоріть з дитиною про те, що вона очікує від нового навчального року, які її цілі на наступний рік, що її хвилює. Разом проаналізуйте минулорічні успіхи дітей та проговоріть про навички, які їм варто вдосконалити. Серед цілей можуть бути відвідування нових гуртків, покращення знань з тих або інших предметів, та, навіть, поява нових друзів. Вже потім обговоріть так звані складні питання: організацію виконання домашнього завдання, можливість користування гаджетами після цього, перегляд телевізора тощо. Крім того, поговоріть про домашні обов’язки дитини та як їй діяти під час проголошеної тривоги, про те, як пізно вона може повертатися з прогулянки Це вже, звичайно, стосується дітей старшого віку».
Тато й мама, як ваш настрій?
Психологиня недаремно запитує про настрій батьків, адже діти одразу на підсвідомому рівні «зчитують» емоції старших. Якщо батьки стурбовані новим навчальним роком, обговорюють «на кухні», що сучасні знання неякісні, вони мало знадобляться дітям у житті – знайте, дитина обов’язково перейметься цим і теж почне упереджено ставитися до отримання нових знань. А якщо батьки виявляють позитив до шкільного життя, разом з дітьми цікавляться новим, мають гарний настрій та впевненість у кращому майбутньому – і діти будуть такими. А ще краще, якщо цей позитив буде підсилений розповідями батьків про їх шкільні роки життя, досягнення, про своїх однокласників.
Керуймо часом
«Початок нового навчального року – це найкращий час для навчання дітей навичкам тайм-менеджменту – керування часом. Це допоможе їм ефективніше використовувати свій час, знизить рівень стресу і підвищить продуктивність, – продовжує Олена Шевчук. – Для цього разом з дітьми встановіть їм режим дня: час для навчання, відпочинку, фізичної активності, сну. Це сприятиме адаптації дитини до структурованого дня. Заохочуйте дітей використовувати календар або органайзер для запису важливих дат, завдань та подій. Це допоможе їм візуально бачити свої обов’язки та краще розподіляти час. Ну і куди ж без пріоритетів! Навчіть дитину визначати пріоритети серед завдань. Допоможіть їй зрозуміти, які завдання є найбільш важливими й терміновими, а які можна відкласти на пізніше».
Розподіляємо великі завдання на маленькі підзадачі
Це стосується виконання великих задач. На перший погляд, вони лякають дітей і ті зупиняються на пів шляху навіть не спробувавши щось зробити.
Щоб уникнути такого, психолог радить «розбити» велику задачу на маленькі завдання, які легко зробити і, таким чином, досягти поставленої мети. Завдання батьків при цьому – підбадьорювати дітей та націлювати їх на успіх. Результатом буде профілактика перенавантаження та впевненість дітей у власних силах А це, як відомо, окриляє.
«І головне, заохочуйте дитину до ефективного використання часу. Відзначайте успіхи у цьому. Це може бути маленька винагорода або похвала, що мотивує її продовжувати дотримуватися розкладу. Регулярно обговорюйте з дитиною, як вона справляється з розподілом часу. Допоможіть їй проаналізувати свої успіхи й невдачі, щоб постійно покращувати навички тайм-менеджменту. Навчіть дитину бути гнучкою та адаптувати свої плани в разі непередбачених обставин. Це допоможе їй ефективніше справлятися з різними ситуаціями і залишатися продуктивною», – підсумувала психологиня.
Фото з відкритих джерел