Віталій був старшим солдатом гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової бригади. Життя нашого колеги обірвалося у боях проти російських агресорів у населеному пункті Оріхово-Василівка Донецької області.

Багато працівників підприємства пам’ятають Віталія Трофіма як водія великого автобуса, який має подовжений кузов та підвищену пасажиромісткість. Цим сучасним автобусом Віталій перевозив працівників підприємства на роботу до віддалених цехів, а після зміни доставляв їх звідти. Знають його й діти наших працівників, адже щоліта Віталій  Трофім віз їх автобусом до оздоровчих таборів на узбережжя Чорного та Азовського морів. Протягом літнього сезону у пансіонати він доставляв на відпочинок і родини працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг».

До автотранспортного управління Віталій працевлаштувався у 2005 році водієм автоколони № 11. Завдяки значному досвіду Віталій міг добре вправлятися із будь-якою автотранспортною технікою, тож йому доручали найвідповідальніші ділянки роботи.

«Уважний, доброзичливий, скромний, врівноважений – Віталій був відкритим до людей, міг знаходити спільну мову будь з ким. Особливо хочеться відзначити його завжди надзвичайно охайний зовнішній вигляд – Віталій був взірцем для колег з автоколони, прикладом того, яким має бути водій пасажирського транспорту. Дуже важко говорити про Віталія у минулому часі, адже його загибель стала для всього колективу автотранспортного управління непоправною втратою. Але пам’ять про нього завжди буде з нами», – сказав Андрій Кіндрат, начальник АТУ транспортного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У Віталія Трофіма залишилися дружина та двоє дорослих дітей. Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам загиблого.

Герої не вмирають!