Вдячні нашим захисникам

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» урочисто привітали ветеранів-захисників, які працюють на нашому підприємстві.

Для демобілізованих військовослужбовців підприємство організувало концерт-подяку, який об’єднав не тільки ветеранів, а і їхні родини, волонтерів та усіх, хто своєю працею щодня наближає нашу перемогу.

«Ми раді привітати наших захисників з Днем Збройних сил України, – сказав Володимир Гайдаш, директор корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Дякуємо кожному ветерану за мужність, відвагу та прагнення робити усе можливе для нашої скорішої перемоги. З перших днів війни ви стали на захист Батьківщини, ви боронили Кривий Ріг та інші міста України. На жаль, чимало з захисників вже ніколи не повернуться до нас. Вічна пам’ять і слава героям! Багато хто був поранений, але знайшов в собі сили знову стати у стрій, повернутися на підприємство і працювати далі заради перемоги. Усі разом ми довели, що ніхто та ніщо не змусять нас відмовитися від власної волі, культури, рідної мови, від наших традицій та звичаїв. Тому ми й надалі боремося, працюємо і живемо».

«АрселорМіттал Кривий Ріг» робить багато для наближення нашої перемоги, велика увага приділяється нашим ветеранам-захисникам. Ми вдячні вам за вашу відвагу та самовідданість. Ви стали на захист миру та незалежності, справжні герої, які усе зробили для того, щоб наша країна мала майбутнє, щоб наші діти прокидалися від промінців мирного сонечка та співів пташок, а не від звуків вибухів ворожої зброї. Бажаємо вам міцного здоров’я, сили духу та підтримки близьких, – привітав ветеранів та їхні сім’ї Дмитро Довгорученко, начальник виробничого відділу адміністрації з виробництва підприємства».

Творче вітання для ветеранів приготували музиканти гурту «Акцент» та учасники дитячого гурту «Макуланчики». Учасники музичного колективу – це представники різних мирних професій, яких об’єднала музика. Як зазначив керівник гурту «Акцент» Ігор Вовкозуб, цей концерт – подяка усім воїнам, які дарують нам можливість жити та будувати майбутнє країни. Ми сильні, коли ми єдині, ми непереможні, коли в наших серцях живе любов до України, яка має співучу душу і щире серце.

«Я закінчив Харківський авіаційний інститут, маю звання старшого лейтенанта. На війні я був пілотом винищувача СУ-25 і ворога бачив дуже маленьким, адже дивився на нього зверху під час польотів. Я вражав ворожі бази-осередки, – розповідає Олексій Кравченко, підсобний робітник управління складського господарства і підготовки виробництва. – Наша радіотехнічна бригада тримала оборону Куп’янська на Харківщині. Але поранили мене не в небі, а на землі. Коли я та три моїх побратими поверталися з завдання, ми підірвалися на розтяжці. Один мій товариш тоді загинув, а ми втрьох отримали поранення. Зараз у моєму житті все гаразд, я працюю, активно волонтерю та підтримую тісний зв’язок зі своїми побратимами. Вони, до речі, охрестили мене військовим психологом, адже я уважно слухаю все, що вони мені розповідають. Ми всі оптимісти, як би важко не було, завжди сподіваємося на краще і робимо усе можливе, щоб воно настало якнайшвидше».

«Підтримка рідних, колег, міста – все це дуже важливо для людей, які захищають рідну землю. Я сам на собі це відчув. До війни, з 2006 року, я працював у копровому цеху. На фронт був мобілізований наприкінці 2023 року, воював у Авдіївці, – розповідає ветеран Дмитро Борисюк. – Служив у піхоті, жив у польових умовах, тож добре знаю, як це важко. Поранили мене 31 січня минулого року. Дякую лікарям, виходили. День Збройних сил України дуже важливе свято для мене. Я згадую своїх побратимів, таких же звичайних людей, як і всі ми. А ще хочу, щоб скоріше настала наша перемога, і в Україні нарешті запанував мир».

Скорішого миру бажає і Артем Акименко, який працює у залізничному цеху № 3. Він став на захист Україні від самого початку війни у 2014 році. Демобілізувався у 2015 році. Але повномасштабне вторгнення росіян примусило його знову взятися до зброї. Артем брав участь у боях за Харківщину, за Донеччину. Там і отримав поранення. Згадуючи ті бойові дні, Артем з гордістю розповідає про мужність побратимів-криворіжців. Йому було приємно бачити хлопців з Авангарду, Ювілейної, з півночі нашого міста, які гідно показали себе в боях. Разом вони часто згадували відому приказку про хлопців з Кривого Рогу.

З 2014 по 2015 роки боронив Україну й Олександр Безсмертний, який зараз працює машиністом бульдозера в гірничотранспортному цеху ГД.

«Я воював у Донецькій області: Дружківка, Костянтинівка, в Артемівську на Луганщині. Вивчив там майже усі дороги та стежки, адже був водієм, перевозив як людей, так і спорядження, техніку, боєприпаси. Вже тоді було зрозумілим, що у ворога щодо української землі апетити чималі, й він може піти далі. Але, все ж не вірилося, що так станеться. Наші хлопці – це справжні герої, адже вони зараз стримують величезну навалу росіян. Велика шана воїнам. А підприємству хочеться подякувати за підтримку, за цей чудовий концерт, який надихає та заряджає оптимізмом. Все у нас буде добре і ми безумовно переможемо!».