Його проклали учасники виставки «Кривий Ріг Мистецький?» організаторами якої стали 39.9gallery за підтримки Українського культурного фонду, ГО «Інститут розвитку Кривого Рогу» та Open Place.

Серед багатьох творчих доробок на ній представлений і триптих «Україні чавун, сталь, прокат» художниці Марини Довганич – її творче бачення відомої мозаїчної стели біля нашого підприємства, створеної у 1970-х роках ХХ століття.

Знак питання у назві

Ця культурна подія, яка пройшла у просторі «Дія Бізнес», об’єднала не тільки митців, а й тих, хто полюбляє творчість і вважає, що наше місто багате на обдарованих людей у багатьох галузях мистецтва.  

Тому і знак питання у назві заходу – це не помилка, а прагнення організаторів виявити та відкрити маловідомий потенціал Кривого Рогу не лише як промислового гіганта, але й як центру сучасної культури та мистецтва в Україні. Судячи з великої кількості відвідувачів виставки та жвавого інтересу до творчих робіт, які тут представлені, такий потенціал в нашому місті є, і він величезний.

«Чи можна назвати промисловий Кривий Ріг мистецьким містом? Як багато тут мешкає художників та представників інших творчих професій? Що їх надихає, над чим вони працюють зараз і взагалі, чи цікавий їм Кривий Ріг як об’єкт дослідження? Цією виставкою ми проводимо своєрідне дослідження всього цього, намагаємося відповісти на ці та багато інших питань. Спираючись на численні позитивні відгуки перших відвідувачів – тема дуже цікава людям. Саме творчість допомагає нам відкривати щось нове навколо себе або дивитися на звичні речі з іншого, подекуди кращого боку. А ще мистецтво допомагає знайти однодумців і, можливо, запроваджувати нові творчі проєкти», – сказала Катерина Левченко, засновниця 39.9gallery.

На виставці представлено більше 25 робіт художників та фотохудожників із Кривого Рогу, Харкова, Києва, Вишгорода, Одеси. Участь у проєкті взяли митці Іванна Єфремова, Женя Лаптій, Марина Довганич, Юрій Кручак, Данило Ковач, Сергій Дєдушев, Олена Джуріна, Олексій Проценко, Олег Путрашик, Роман Михайлов, APL 315, Марина Чайка, Ех Настя, Єгор Гриб, Терра Нейдорф, Ренато Ортіс, Богдан Шиптенко, Keser One, Микита Токарчук, Ксенія Ромащенко, Ксенія Костянець, Вікторія Розенцвейг, Андрій Сафронов.

У своїх роботах вони відобразили своє бачення промислового Кривого Рогу, реакцію на війну, події та емоції, які ми зараз переживаємо.

Триптих на честь металургів

«А ось щось дуже знайоме. Ти ба, так це ж зображена наша мозаїчна стела, та ще й у трьох картинах!» Раз у раз лунали такі відгуки відвідувачів виставки. Люди підходили ближче до картин, роздивлялися їх, фотографували та робили селфі на їхньому фоні.

Авторка  триптиху – сучасна художниця з Київщини Марина Довганич. Свої роботи вона назвала «Україні чавун, сталь, прокат».  

«Я звернула увагу на «АрселорМіттал Кривий Ріг» тому, що мене дуже вразила екскурсія підприємством, на якій я побувала ще до війни. Я відвідала коксохімічне, доменне, сталеливарне, прокатне виробництво. Нічого подібного я до цього не бачила, – сказала Марина Довганич. – Саме тоді я і звернула увагу на мозаїчну стелу, адже мене дуже цікавить тема радянської мозаїки. Так, зараз це об’єкти декомунізації, тому і ваше підприємство закрило його банером. Зараз ця тема ще більше загострилась через російську агресію. Але водночас стела та інші подібні об’єкти є нашими історичними пам’ятками, тож згодом усім нам треба буде розробляти методи роботи з ними. За фахом я архітекторка-художниця, закінчила Київську академію образотворчого мистецтва, тож також буду докладати до цього і свої зусилля».

Марина Довганич розповіла, що бажання відтворити сюжет мозаїчної стели на полотні у неї виникло під час війни, коли стела вже була закритою патріотичним банером. Тож працювати довелося за старими фотографіями. У своєму триптиху вона зберегла основну композицію стели – людей-представників різних металургійних професій. Але сюжет представила без радянських наративів і пропаганди, без яких, як відомо, раніше нічого не обходилося.

«А ще у своїй роботі я хочу сказати про те, що металургію на Криворіжжя принесли не більшовики, вони тільки присвоїли собі ті наробки та заслуги, які були досягнуті іншими поколіннями, – продовжує Марина Довганич. – І друге: велетенський завод будувався під час голодомору, перший чавун було вироблено саме у 1934 році – піку голодування людей. Раніше я на це чомусь не звертала увагу, а потім усвідомила. Все це я вирішила відобразити у своїй роботі. Я хочу донести до людей правду про минуле і при цьому зберегти все краще, що відбувалося за тих часів».

Про Кривбас та червоних собак

Як розповіла Марина Довганич, з Кривбасом вона познайомилася у 2020 році, коли почала співпрацювати з 39.9gallery. Художниця закохалася в наше місто і часто приїжджає сюди за натхненням. У неї багато робіт на тематику Кривого Рогу, вона створила навіть анімаційний фільм про наше підприємство. Він про робочий день на заводі і має назву «12 годин зміна».

Марина Довганич

«Кривий Ріг – це велике, цікаве, зелене місто, з надзвичайно талановитими людьми, з особливою атмосферою, тут якась інша, позитивно заряджена земля. В цьому я неодноразово пересвідчувалася на власному досвіді і спростувала чимало стереотипів про Кривбас, – усміхаючись, говорить Марина. – Один з них – про червоних собак. Я захотіла на власні очі їх побачити. Це було взимку, з міста, де живу, я спеціально взяла із собою велосипед, щоб спокійно поїздити і пошукати. Я їздила по місту цілий день, а собаки мені попадалися лише звичайні: коричневі, чорні, білі. В останній день свого перебування у місті я вирішила поїхати до червоного озера, що поблизу санаторію-профілакторію Джерело. Сніг, крига, холодний вітер, а я шукаю червоних собак. Ну не було їх там. Я вже зневірилася і вирішила припинити пошуки. І тут біля мене нарешті пробігла червона собака, її лапки та хвостик були у руді. Тоді я зрозуміла, що червоні собаки таки є, але їх дуже мало. А міф про те, що тут все навколо червоне, то лише міф».  

Виставка, яка відкрилася у Кривому Розі в останній день вересня, працюватиме до кінця жовтня. Тож у всіх мешканців міста є можливість побачити триптих Марини Довганич та інші картини на власні очі.