Цього року ми відзначаємо 145-річчя з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. Але історичні факти доводять, що про неї знали і використовували її ще в епоху античності, коли криворізькі землі входили до території Давньої Скіфії. Звідси руда та залізо постачалося до Ольвії та Еллади.

Чи правда те, що Прометей за наказом Зевса був прикований до скелі залізними ланцюгами, зробленими з Криворізької руди? Чи дійсно у 1400-х роках на наших землях вперше знайшов руду грузинський царевич Олександр? Та які племена за часів античності користувалися нашою багатою на руду землею? – відповіді на ці запитання ми дізнавалися у фахівців Криворізького історико-краєзнавчого музею. «Металург» продовжує розповідати про історію видобутку руди на Криворіжжі.

«Питання про можливість використання у давнину місцевої сировини для отримання заліза багато разів підіймалося істориками та геологами. І підтвердженням багатьох гіпотез цього були різноманітні археологічні знахідки, – розповідає Олександр Мельник, старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею. – Так, наприклад, археолог Борис Граков вважав, що залізну руду тут добували ще у скіфський період. А про історичні видобутки сировини з великих ям говорив геолог Станіслав Конткевич у своїй статті «Геологічний опис околиць Кривого Рогу Херсонської губернії», яку він написав після дослідження околиць містечка Кривий Ріг» у 1878-1879 роках. Він вважав, що скіфське залізо, яке згадує Есхіл у трагедії «Прометей закутий», походить саме з Криворіжжя».

Про те, що криворізькі руди використовувалися у скіфський час – 5-4 століття до нашої ери – говорили й відомі вчені-геологи Йосип Танатар, Едуард Фукс, Василь Бідзіля, Сергій Паньков. Версії різних науковців у своїй книжці «Криворізький басейн і його залізні руди», що вийшла у 1900 році, узагальнив вчений Павло Рубін. Є відомості, що в ті часи тут були давні копальні та плавильні печі. На жаль, наразі вони не збереглися, адже у місцях виходу руди на поверхню були розроблені кар’єри. 

Одними з перших виплавку заліза у Червоній та Дубовій балках Кривого Рогу розпочали кіммерійці у VIІІ–VIІ століттях до нашої ери. Про це свідчить кам’яна стела з кургану Царева могила. Там зображений воїн з кіммерійським кинджалом.

Видобутком руди та виробництвом металів за часів античності на наших землях  займалися скіфи, сармати, готи, гуни. Експорт залізної руди з території Криворіжжя до Ольвії здійснювався в амфорах. Такі амфори були знайдені на наших землях у поселеннях черняхівської культури.

Про те, що територія Кривого Рогу була знана, як родовище багатьох корисних копалин, розповідає і ще одна старовинна легенда. В ній говориться, що у 16 столітті на території зливання річок Саксагань і Інгулець залізну руду вперше знайшов грузинський царевич Олександр. Ця легенда не підтверджується фактами, але вона спонукала перших дослідників Криворіжжя до вивчення надр нашого регіону.

Надихнувшись цією історією, у долину річок у 1773 році прибув академік та дослідник Йоган Гюльденштейдт. Він вивчав та досліджував геологію Криворізького басейну, описав ознаки того, що тут щось може бути. Проте, залізну руду він не знайшов. 

Це вдалося зробити у 1781 році академіку Василю Зуєву. Він подорожував нашими містами і у своїй книзі написав, що знайшов «залізний шифер». Василь Зуєв був першим з дослідників, хто документально підтвердив існування залізної руди на Криворіжжі.

Покладами криворізької руди тоді вже зацікавилися на державному рівні. Під головуванням професора Михайла Лєванова до Кривого Рогу приїхала експедиція, яка складалася зі 100 учасників. Для дослідження руди ними було організовано та побудовано дві шахти. Але згодом шахти затопило водою, через що експедиція була визнана безперспективною.

З того часу чимало науковців досліджували нашу територію та публікували статті про це. Але вони лише поверхнево торкалися питань геології та наявності корисних копалень. Так було до 1866 року, коли до Криворіжжя приїхав Верхньодніпровський поміщик Олександр Поль. Влітку, з археологічною метою оглядаючи балку Велика Дубова, він звернув увагу на великі поклади залізної руди і зацікавився можливістю їхньої комерційної розробки. Як це рішення сприяло масштабному дослідженню корисних копалин та внесенню інвестицій у їхню розробку, як усе чи  вплинуло на промислове життя нашого міста? Про це у наступних випусках «Металургу».

Фото з експозиції Криворізького історико-краєзнавчого музею та з відкритих джерел.