У сьомому з десяти оновлених «Золотих правил» з охорони праці йдеться про пріоритет залізничного транспорту у системі безпеки руху.

І це не випадково. Адже залізничний транспорт дуже потужний, габаритний, інерційний і має довгий гальмівний шлях, а люди, які керують локомотивами – обмежену зону видимості. Тому залізничний транспорт є дуже небезпечним для тих, хто перебуває в зоні руху. А це фактично кожен з працівників нашого підприємства, який перетинає залізничні колії як пішохід чи на автомобілі або виконує роботи на залізниці. А виглядає оновлене правило разом з прикладами застосування ось так:

Микола Шелест працює машиністом-інструктором локомотивних бригад. До цього він отримав досвід роботи помічником машиніста, а потім машиніста тепловозу. Зараз він навчає локомотивні бригади працювати ефективно, а головне безпечно для себе і людей, які перебувають у зоні роботи залізничного транспорту.

«У моїй родині майже всі залізничники, – усміхається Микола. – Мама й тато працювали на нашому підприємстві на залізниці, брат, машиніст тепловозу, зараз захищає Україну. Яку професію обрати, я не дуже вагався. Подобається мені моя робота, хоча вона й небезпечна. Дійсно, нещасні випадки на залізниці часто мають важкі наслідки, з травматичними ампутаціями або ж загибеллю людей. І за безпеку руху відповідають як ті люди, які керують локомотивами, так і ті, хто потрапляють у небезпечну зону».

Безпека на залізниці для кожного з працівників підприємства починається ще до того, як він став до роботи. У програмах ввідних та первинних інструктажів, які проходить кожен новенький, є правила, виконання яких допоможе зберегти життя.

«Не можна підходити до залізничного полотна ближче, ніж на три метри, – пояснює Микола Шелест. – Якщо ж поїзд везе чаші з рідким металом, то заборонена зона збільшується до 10 метрів. Переходити колії можна лише користуючись облаштованими переходами з відповідними знаками та змійками, які сповільнюють рух пішохода. І якщо до поля зору потрапив поїзд, що рухається, то необхідно дочекатися, поки він проїде. І ніяких «проскочу, він ще далеко». Переходити колію дозволяється лише перпендикулярно до неї. Обходити нерухомий поїзд  можна не ближче, ніж за п’ять метрів, а проходити крізь розрив між вагонами можна лише тоді, якщо він складає не менш ніж 10 метрів».

Ці нехитрі правила є обов’язковими для пішоходів. Автомобілісти ж, які перетинають переїзди, повинні слідкувати за сигналами світлофрів та пам’ятати, що залізничний транспорт – у пріоритеті.

«На нашому підприємстві швидкість руху поїздів обмежена 15-ма  кілометрами на годину, – продовжує Микола. – Лише на деяких ділянках дозволено 25 км/год. Але навіть мінімальні 15 дають гальмівний шлях не менше 30 метрів, а якщо до локомотиву причеплено багато вагонів, то гальмувати поїзд буде 50 і більше метрів. Як бачите, машиніст не зможе миттєво загальмувати. Для локомотивної бригади також є правила, обов’язкові для виконання. Машиніст та помічник мають уважно слідкувати за всіма, хто знаходиться у зоні руху, за ділянкою колії спереду поїзда, своєчасно подавати звукові сигнали. Керівником маневрів состава є помічник машиніста. Під час руху составу вагонами вперед, він знаходиться попереду першого вагона або на його підніжці і подає машиністу сигнали прапорцем. Помічник завжди має бути у полі зору машиніста».

Також є правила для працівників, які виконують роботи у зоні руху потягів. Це монтери колії, зв’язківці, складачі составів, машиністи та їхні помічники. Наприклад, всі вони мають одягати сигнальні жилети яскравих кольорів з світловідбиваючими смугами. А якщо помічникові чи оглядачеві составів треба виконати роботу у міжвагонному просторі, наприклад, поставити гальмівний башмак чи з’єднати рукава гальмівної магістралі, то він має обов’язково попередити про це машиніста. Стороннім доступ до міжвагонного простору категорично забороняється, бо якщо поїзд почне рух, наслідки будуть катастрофічними.

«Ми регулярно нагадуємо ці правила залізничникам, наприклад, на змінно-зустрічних, – підсумовує Микола Шелест. – Хочу ще додати кілька простих вимог, обов’язкових для всіх.  Заборонено наступати на головки рейок, на стрілочні переводи та скоси залізобетонних шпал. І ніяких гаджетів, ніякої музики чи новин на коліях. У більшості випадків людина спочатку чує звук, а потім вже бачить небезпеку очима».

А завершити хотілось би анекдотом. Летить кажан, як бахнеться об дерево! Очуняв, витягає навушники з вух і каже: «Та ну його, той плеєр». Тож ніяких навушників на коліях, бо залізниця настільки небезпечна, що вам може пощастити менше, ніж кажану, що залишився живим. Не нехтуйте правилами. Будьте обережними!