На столі розкладені медичний джгут, бинти, помпа, пластикові насадки та безліч різних пакетиків. За допомогою цих «професійних» речей, а також звичайних підручних засобів фахівці департаменту з безпеки вчилися надавати першу допомогу постраждалим.

На підлозі нерухомо лежить Вітя – так медики звуть спеціальний манекен для відпрацьовування навичок штучного дихання та інших медичних маніпуляцій. Вітя – найкращий помічник учнів, адже дає змогу відчути все по-справжньому і підтягнути саме практичну частину.

Працівники департаменту з безпеки мають важливу місію – охороняти підприємство всебічно. Вони першими приходять на місце події, й інколи саме в ту мить, коли людині вкрай потрібна допомога.

Олександр Маркевич, в.о. директора департаменту з безпеки розповідає: «Напередодні курсу я запитував наших робітників, чи знають вони як надавати першу долікарську допомогу. Відповіли, що так. А коли запитав, що треба робити з постраждалим у першу хвилину – більшість розгубилися.  Теоретично ми все добре знаємо і вміємо, а якщо перейти до практики – виявляється, що ні. Тому ми в департаменті вирішили вчитися рятувати, тим більше, що зараз війна і кожен має бути готовим до різних кризових випадків».

Тренером з надання першої допомоги стала Олександра Мороз, завідувачка здоровпунктами медичного центру «Стіл Сервісу». Вона навчала, як правильно підходити до постраждалого, окликати та оглядати його, як проводити серцево-легеневу реанімацію, зупиняти кровотечу, що при цьому використовувати тощо. 

«За даними ВООЗ, 70 відсотків постраждалих гинуть від того, що їм вчасно не допомогли, поки їде швидка, – зауважила фельдшер. – На тренінгу ми вчилися  не губитися у критичних ситуаціях, не залишати постраждалого одного і відпрацьовували алгоритм дій порятунку життя людині, щоб полегшити її майбутнє лікування».

Куди і як натискати на грудну клітину манекена, з якою частотою повторювати натискання, як відстежувати результати, як знаходити, чим можна зупинити кровотечу, застосовувати сучасні засоби порятунку – саме цьому навчалися спеціалісти департаменту з безпеки. Але усі медики наголошують: у цей момент особиста безпека – понад усе. Надавати допомогу варто лише тоді, коли самим рятівникам нічого не загрожує. Не варто діяти, не оцінивши перед цим ситуацію, адже якщо з вами щось трапиться, то доведеться рятувати вже двох.

«Як мама двох дітей я можу допомогти, якщо хтось впав, порізався тощо, – говорить Олена Кривоносова, фахівець відділу перепусток департаменту з безпеки. – Але серйозну допомогу, на щастя, мені не доводилося надавати. Як робити штучне дихання, я бачила по телевізору. Коли ти робиш це сама – зовсім інше відчуття, і відповідальність також інша. Це корисний тренінг, головне нам його не просто «пройти», а реально навчитися».

Андрій Нерук, начальник відділу систем відеоспостереження зауважив: «Триває війна, тож володіти елементарними навичками допомоги – це життєва необхідність. Я неодноразово вчився цього, але вважаю, ще раз попрактикуватися не буде зайвим. Тим більше, як виявилося, деякі речі ми робимо неправильно. Для мене найскладнішим в допомозі є подолання психологічного бар’єру. Колись вперше в житті я став свідком відкритого перелому, коли стирчала кістка. В таких випадках треба не тільки знати, як правильно діяти, а і психологічно витримати ситуацію».