Завдяки зусиллям українських військових, які визволяють окуповані території, до Львова повернулося крісло Митрополита Андрея Шептицького. Цю унікальну історичну реліквію на власні очі бачила наша колега Наталія Ван Доеверен під час поїздки до Собору Святого Юра.  

Для багатьох подорожі – це відпочинок, знайомство, пізнання нового. Та є подорожі, які по справжньому зігрівають серце, адже ведуть до рідного дому, до добре знайомих людей. Саме у такій подорожі нещодавно побувала і наша колега Наталія Ван Доеверен, директорка  департаменту з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Львів – моє рідне місто. Там я виросла, вивчилась, робила перші кроки та розвивалася професіонально, – розповідає Наталія. Перебуваючи у Львові я завжди намагаюся побувати на Святоюрській горі у Соборі Святого Юра, який належить Галицькій митрополії Української греко-католицької церкви. Це історичне для України місце, духовна перлина Львова, архітектурний шедевр, який з першого погляду вражає своєю гармонією форм. Цього разу я поспішала туди з особливою місією, адже планувала зустрітися з Львівським митрополитом УГКЦ  Високопреосвященним Владикою Ігорем Возняком, з яким ми давно знайомі. Я несла подарунки від «АрселорМіттал Кривий Ріг» та хотіла розповісти про свою роботу та справу, яку ми разом з командою реалізовуємо на Криворіжжі. До речі, мій візит припав саме у день 24-річчя його посвячення у Єпископську хіротонію».  

Собор Святого Юра разом з Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Перший дерев’яний храм на цьому місці був зведений ще у XIII столітті князями Галицько-Волинської держави. Кам’яний Собор у стилі пізнього бароко був збудований у XVIII столітті. У різні епохи собор переживав зміни влади, заборони, гоніння на УГКЦ, але ніколи не втрачав важливого духовного значення для українців. Крім того, він став місцем, де з’єднуються віра, мистецтво та історія.

Саме тут вперше лунали проповіді українською мовою, саме під цим склепінням виступав хор у 400 голосів, яким керував син того самого Моцарта, який, до речі, понад 10 років жив у Львові. У 1655 році тут стояв табір Богдана Хмельницького, а протягом багатьох століть жили та працювали відомі медики, художники, представники творчої інтелігенції. У цій резиденції, коли відвідував Україну, зупинявся Іван Павло ІІ, перший Папа Римський-слов’янин. У наші часи Собор Святого Юра є ще й відомим туристичним центром Львова.

А зустрічає відвідувачів Собору пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому. Ця постать була не лише релігійним лідером, а й реформатором, активним громадським діячем, що допомагав людям. Варто згадати, що саме Андрей Шептицький надавав жертовну поміч євреям у найтрагічніший час Голокосту. Ризикуючи власним життям, він урятував близько півтори сотні євреїв, здебільшого дітей. 

Реліквія повернулася додому

Але і це духовне місце зазнало пограбування митрополитом РПЦ. Наприкінці 80-х років минулого століття з Собору були вивезені цінні речі, серед яких крісло Шептицького.

Крісло вже вважалося втраченою реліквією. Але, завдяки нашим військовим – бійцям Третього Інтернаціонального легіону ЗСУ, крісло було знайдене та повернуте до храму. Під час визволення Харківщини та Сумщини військові знайшли це крісло у реставратора. Вони одразу зрозуміли, що це цінна історична річ. Додому, до Собору святого Юра це крісло повернув капелан Юрій, який від початку повномасштабної війни став на захист України. Митрополит і Архієпископ Львівський Ігор підтвердив автентичність знахідки і її зв’язок з Митрополитом Андреєм Шептицьким.

«Мені дуже пощастило на власні очі побачити цю реліквію, – продовжує Наталія Ван Доеверен. – Крісло потребує значної реставрації, відновлення втрачених елементів, але й зараз воно вражає майстерністю виконання, ти відчуваєш, що перед тобою історична реліквія. Для мене це теж є значною подією, адже свого часу я працювала медичною директоркою єдиного в Україні Католицького Шпиталю імені А. Шептицького. Праведний Андрей  вважав, що освіта та медицина є дуже важливими для людей, і багато робив для розвитку цих галузей. Вже відреставроване крісло планується передати до музею Андрея Шептицького. Я передала сувеніри від «АрселорМіттал Кривий Ріг» його Високопреосвященству Владиці  Ігорю, розповіла йому про свою теперішню працю та виклики, а також про продукцію підприємства – криворізьку сталь, яка є у хмарочосі Бурдж Халіфа, у Вежах полум’я в Баку, об’єкті «Укриття» в Чорнобилі, у київському стадіоні «Олімпійський», та у багатьох інших об’єктах, де є такі потрібні сьогодні міцність та надійність».

Фото надані Наталією Ван Доеверен, та з відкритих джерел.