Безпечних боєприпасів не буває. Щоразу про це нагадують рятувальні служби та підтверджує сумна смертельна статистика. Як не стати її частиною та що робити, щоб цікавість не перетворилась на трагедію, «Металургу» розповідають рятувальники.

Слухати подкаст

Днями у Синельниківському районі загинув 17-річний хлопець. Він торкнувся касетного боєприпасу, а той здетонував. Голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко зазначив, що це вже восьма смерть в області через такі боєприпаси.

Вибухонебезпечні предмети, на жаль, знаходять і у Кривому Розі. Усі вони містять вибухові речовини та можуть спрацювати від тертя, удару чи інших механічних дій. Навіть після тривалого перебування у воді або в землі ці речовини не втрачають здатності вибухати.

Олексій Кожем’яка, начальник відділення піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області розповідає, що в нашому регіоні найчастіше доводиться знешкоджувати боєприпаси з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії. Основні боєприпаси РСЗО – це «Град», «Ураган», «Смерч», «Торнадо-С». З останнього «прильоту» по місту знайшли чотири касетних боєприпаси, що не розірвалися одразу.

Специфіка касетних боєприпасів полягає у тому, що вони начинені вибуховими елементами. Інколи під час потрапляння їх у ціль ці найнебезпечніші елементи не всі вибухають. Але це може статися в будь-який момент від найменшого дотику чи коливання, або й навіть самі по собі, розповідає Олексій. Наприклад, в одній ракеті Торнадо-С знаходяться 646 штук касетних елементів. 20-30% з них не вибухають. На відміну від інших снарядів вони можуть знаходитися будь-де: на поверхні землі, на даху будівель, застрягнути в гілках дерев або всередині приміщень. Сам вибуховий елемент невеликий за розміром, має сталевий корпус та різні деталі. Зона враження складає до 100 метрів. Визначити, чи снаряд вибухнув під час приземлення, чи ще ні, може тільки фахівець. Важливо! Там, де знайшовся один елемент, зазвичай є багато інших.

«Небезпека у тому, що такі вибухові елементи мають самоліквідатор, – пояснює піротехнік. – Його принцип гідромеханічний, там знаходиться технічний каучук, який під дією пружини перетікає з одної камери в іншу. Та коли він перетече, ніхто не знає. Тому замість 200 секунд, зазначених в інструкції для спрацювання, боєприпас може чекати на свою жертву годинами, днями, тижнями. Він здатен пропалити броню товщиною у 12 мм. Боєприпас може нагадувати порожню всередині пивну бляшанку, але під мідною лійкою всередині знаходиться 46 грамів вибухівки підвищеної потужності. Вона здатна пропалити, розірвати, вразити осколками».

Не менш небезпечними є наземні міни – протипіхотні та протитанкові міни, нерозірвані боєприпаси, міни-пастки, саморобні вибухові пристрої. Це вибухові пристрої, які можуть бути встановлені на землі, під землею. Наразі ворог застосовує багато різновидів протипіхотних мін, починаючи від вискакуючої осколкової ОЗМ 72, кругового враження, до схожих на пелюстки або метеликів ПФМ-1 та ПФС-1С.

Ворог також може застосовувати і так звані розтяжки, маскувати вибухові пристрої під іграшки, мобільні телефони, коробки, побутову техніку.

Якщо ви навіть не перебуваєте в зоні обстрілу, а знаходитесь, наприклад, на роботі і помітили підозрілий предмет, то одразу повідомте про це своє керівництво, яке відповідно має поінформувати про це старшого чергового департаменту безпеки.

Якщо ви виявили підозрілий предмет, схожий на вибухонебезпечний:

  • У жодному разі не торкайтеся знахідок власноруч і не дозволяйте це робити іншим. Категорично забороняється переміщувати вибухонебезпечні предмети, намагатися розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати у землю, кидати у водойми тощо.
  • Не можна користуватися поруч з предметом засобами радіозв’язку, мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали. Це може спричинити детонацію.
  • Відійдіть від підозрілого предмета якомога далі, на відстань не менше 100 метрів.
  • Позначте місце небезпечної знахідки – шматком яскравої тканини, схрещеними палицями, каменем тощо. Це допоможе фахівцям відшукати та знешкодити вибухонебезпечний предмет.
  • Негайно повідомте про небезпечну знахідку підрозділи ДСНС (за номером 101) або поліції (102).
  • Дочекайтеся приїзду фахівців зі знешкодження вибухонебезпечних предметів та вкажіть місце розташування підозрілої знахідки.

Загалом з початку широкомасштабного військового вторгнення російської федерації на території України знешкоджено 189 496 вибухонебезпечних предметів та 1 657 кг вибухової речовини, зокрема 2 106 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 69 262 гектари. За словами заступника міністра внутрішніх справ України Євгенія Єніна, одна п’ята території України ще й досі забруднена мінами, снарядами, авіаційними бомбами, які не розірвалися.