Війна забрала життя доменника Віктора Балагури
Під час захисту України сержант, командир 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів Віктор Балагура загинув 2 серпня 2024 року біля населеного пункту Іванівка, Харківської області.
В «АрселорМітталКривий Ріг» Віктор Балагура працював горновим доменної печі у доменному цеху № 1.
Віктор був одним із найдосвідченіших фахівців цеху. Саме він на початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну був одним з учасників останньої плавки, а потім і зупинки доменної печі. А у квітні, на 46-й день війни Віктор разом з іншими спеціалістами цеху брав участь в історичному запуску ДП № 6 та приймав перший за історію цеху воєнний чавун.
«Висококласний спеціаліст, лідер у будь-яких справах, людина, яка вміла згуртувати навколо себе людей – таким ми назавжди запам’ятаємо Віктора Балагуру, – говорить Валерій Сорухан, в.о. старшого майстра блоку печей ДЦ № 1. – У колег Віктор завжди користувався авторитетом, його поважали за мудрість, людяність, відмінні організаторські здібності. Я й досі пам’ятаю його слова під час запуску ДП № 6 у 2022 році, що саме завдяки нашим захисникам ми можемо вести у тилу свій виробничий фронт. За декілька місяців, у вересні того ж року Віктор Балагура приєднався до лав захисників. Як і на роботі біля доменної печі він гідно виконував свої завдання із захисту рідної землі. На жаль, Віктор загинув. Увесь колектив доменного цеху вражений цим, це непоправна втрата, справжнє горе для усіх нас».
Горновий ДЦ № 1 Ігор Шумський добре знав Віктора Балагуру, адже вони багато років працювали разом: «Віктор досконало знався на своїй справі, був дуже відповідальним, тому на нього завжди можна було покластися. За потреби він підміняв старшого горнового. А у житті Віктор був веселою людиною, жартами міг підняти настрій, підбадьорити. Він любив доменну справу, адже змалечку знав про неї майже все – його батьки свого часу працювали у першому доменному цеху. Важко усвідомлювати, що Віктор загинув. Ніякі слова не здатні передати той шок, коли ми дізналися про це. Він так мріяв про Перемогу. Без чоловіка залишилася його дружина, а без батька – двоє дітей. Світла пам’ять Віктору, ми завжди його пам’ятатимемо».
Висловлюємо співчуття рідним, друзям, колегам, побратимам Віктора Балагури.
Герої не вмирають!