Сьогодні, наприкінці року ми завершуємо знайомити наших читачів з оновленими десятьма Золотими правилами з охорони праці.

Десяте правило є скоріш узагальнюючим і разом з практичними прикладами поведінки виглядає так:

Правила, стандарти, дозволи, використання засобів індивідуального захисту… Якщо застосовувати це все окремо, це додасть безпеки у роботу людей. Але! Лише комплексне поєднання всіх цих компонентів, тобто системна робота з охорони праці, принесе реальну користь.

Майстер дільниці східних цехів цеху водопостачання Сергій Варавін розповів, як саме діє система з охорони праці на його дільниці.

«Ми постачаємо необхідну для виробничих процесів воду до конвертерного цеху, кисневого виробництва, а також до східної групи цехів — фасонносталеливарного, вогнетривно-вапняного та інших, – пояснює Сергій Варавін. – Наші слюсарі та монтажники експлуатують та ремонтують устаткування сотень кілометрів водогонів та кількох насосних, щоб своєчасно забезпечити цехи технічною і питною водою. Наші водогони розташовані на естакадах на висоті від трьох до 17 метрів над землею, а багато з них – на поверхні чи під землею, на глибині кількох метрів. Тож доводиться працювати і на висоті, і в замкнених просторах. До цього додається робота з вантажопідйомними механізмами, електроустаткуванням тощо. Тож хочеш не хочеш, а безпека праці є найважливішим пріоритетом».

Слюсарі-ремонтники і монтажники, які забезпечують безперебійну подачу води до цехів, постійно прагнуть працювати безпечно: навчаються працювати на висоті, засвоюють навички безпечної роботи у тунелях та колодязях, де також пролягають водогони. Ці працівники навчені безпечно керувати вантажопідйомними механізмами та стропити вантажі. Це необхідно, адже доводиться підіймати кришки насосів вагою близько півтори тонни та приблизно такі ж важкі ротори. І якими б сильними не були працівники цеху водопостачання, з такою вагою без кранів або тельферів їм (та навіть і Вірастюку) не впоратися. А для зварювання чи різання труб під час демонтажу чи монтажу трубопроводів, долучають різальників та зварників з інших дільниць або цехів. І для безпеки дуже важлива чітка взаємодія.

«Щоб працювати безпечно у команді, треба постійно спілкуватися, ділитися інформацією, – продовжує Сергій Варавін. – Я проводжу для працівників усі передбачені вимогами інструктажі. Але щоб інформація дійшла до людей, треба підкріплювати її, наприклад, презентаціями, навчальними роликами, які нам надає департамент з охорони праці та промислової безпеки. Сухі літери та слова не дадуть такого ефекту, як емоційні засоби, що здатні достукатися до інстинкту самозбереження. Я впевнений, що треба не лише розповідати людям, як працювати безпечно, а й показувати, як саме це робити, а головне – показувати, що може статися, якщо цього не робити».

Один з необхідних елементів безпечної роботи — застосування засобів індивідуального захисту. Спецодяг, респіратори, бируші, окуляри, пояси, які запобігають падінню під час роботи на висоті. За словами Сергія, нещодавно на дільниці отримали новенькі пояси, а також ліси для роботи на висоті. Все це у рамках програми щодо протидії чотирьом ризикам-вбивцям, які були визначені найнебезпечнішими у корпорації за аналізом смертельного травматизму у 2022 році. Але майстер впевнений, що якими б не були ЗІЗи та заходи безпеки, якщо працівники не виконуватимуть правила –  безпека не гарантована.

«Я прийшов на дільницю п’ять років тому, – згадує Сергій. – І тоді вже тут була чудова традиція виконувати правила, застосовувати ЗІЗи, оцінювати ризики перед виконанням виробничих операцій. Мені як керівникові залишається лише підтримувати цю традицію. І такі досвідчені працівники, як бригадир слюсарів-ремонтників Микола Григорович Шаповал та інші, допомагають мені у цьому. Кожен з нас відповідальний за життя, своє і того, хто працює поруч».