Виліз на скелю – цілуй карабін

8 серпня у світі відзначають Міжнародний день альпінізму. Саме 8 серпня у 1786 році швейцарські підкорювачі гір досягли легендарної альпійської вершини Монблан (4810 м заввишки). Тому саме цього дня альпіністи та скелелази мають своє свято. Напередодні до нас звернувся інженер з ремонту устаткування електрокущового цеху Денис Куцевол і попросив привітати скелелазів нашого підприємства, міста, України та всього світу.
«Перш за все хочу привітати працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володю Тимченка. За майстерність та особливе, філософське ставлення до свого улюбленого заняття, яке вже давно стало невід’ємною часткою його життя, ми називаємо Володю Сенсеєм. І для мене він дійсно став сенсеєм, вчителем, тренером, – каже Денис Куцевол. – Він працює на нашому підприємстві у департаменті сталого розвитку. Ми познайомилися на Великій Орлинці, це скеля на березі річки Інгулець у Центрально-Міському районі. Тоді ми з друзями вирішили полазити і якщо відверто, то не дуже володіли технікою і не у повному обсязі усвідомлювали небезпеки. Володя запросив мене на скеледром на стадіон «Металург» і став моїм тренером. З того моменту почалось моє усвідомлене захоплення скелелазінням».
Саме тоді Денис приєднався до громадської організації «Скелелази Кривого Рогу», одним із засновників та керівників якої є Володимир Тимченко. Почалися тренування на стендах для скелелазіння та виїзди на реальні маршрути. Один з них прокладений безпосередньо по кам’яних опорах що залишилися від потужного Червоного мосту в балці Північна, що у Тернівському районі. Також дуже популярними серед криворізьких скелелазів є скелі Велика та Мала Орлинки.
«Скелелазіння – це не просто фізична активність. Це своя особлива філософія, – продовжив Денис. – Багато хто пробує себе у цьому спорті, але залишаються лише ті, кого зачепило. І я вважаю, що справа тут не стільки у страху перед висотою, а швидше у покликанні душі: воно або є, або ні. Висота лякає, але й притягує магнітом. І коли ти домовляєшся зі страхом, або борешся з ним і не відступаєш, то перемагаєш. Це і є сміливість. Скелелазіння проявляється в особливому ставленні до природи, у самопізнанні, у духовному задоволенні від подолання вершин. У нашій скелелазній родині панує добро, підтримка одне одного, усмішки і обійми. У нашій команді шестеро працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг». Крім мене й Володі, це Сергій Білашенко, Олексій Головко, а нещодавно до нас приєдналися Марина Фадєєва та Віталій з юридичної служби».
Фахівець департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Головко займається скелелазінням з 2020 року. Він каже, що з дитинства мріяв про скелі, але у дитинстві випадало лише полазити по деревах.
«Якось відчув, що чогось у житті не вистачає, і вирішив, що настав час реалізувати дитячу мрію, – розповідає Олексій Головко. – Зайшов у інтернет, знайшов контакти, зателефонував. Чудово пам’ятаю свій перший маршрут на Червоному мості. Ледве доліз до сьомої позначки. Руки тремтять, ноги від них не відстають. Ну, думаю, мабуть, на цьому мої заняття і завершаться. Але відпочив, охолов, і захотілося ще. На Великій Орлинці було вже легше. А далі зрозумів, що це моє! Скелелазіння для мене – це другий дім. Добрі люди, підтримка і повна довіра. А як інакше, якщо від людини, яка страхує, залежить твоє життя.

А ще я ніби наново відкрив для себе Кривий Ріг. Навіть не здогадувався, що у нас є такі шикарні скелі. А яка ж чудова Україна! Які красиві скелі на Житомирщині, у Букському Каньйоні, що на Черкащині, на Хортиці! А ще разом зі скелелазами я побував у першому поході в Карпатах. Думаю, у мене з’явилося ще одне круте хобі. Друзі, вітаю всіх з нашим святом, радий, що я з вами разом, здоров’я всім! Багато з наших стали на захист України. Дорогі наші захисники, бажаю вам якнайшвидше з перемогою повернутися в рідне місто!».
Інженер департаменту інформаційних технологій Сергій Білашенко зізнався, що потрапив у команду скелелазів випадково. Донька Катерина збиралася на Червоний міст спробувати себе на маршруті. В останній момент хтось з учасників групи не зміг поїхати, звільнилося місце. Катя запропонувала татові, і той не відмовився.
«Скелелазіння не те щоб мені зайшло. Воно просто залетіло! – усміхається Сергій. – Після того я не уявляю себе без скель, без команди. Зараз лазимо всією родиною: я, Катя та дружина Світлана. Та ми всі тут рідні! Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми близько року на скелях практично не були, але спілкувалися між собою. Багато наших пішло на війну, тож разом шукали, збирали, підвозили їм необхідне. А потім почали потроху виїжджати на маршрути. Скелелазіння – це архісупер-пупер! Це корисне навантаження на всі групи м’язів, активний відпочинок на свіжому повітрі, а значить – здоров’я. Це чудові люди поруч, спілкування з однодумцями та духовний розвиток».

Денис Куцевол розповів, що крім криворізьких, він відкрив для себе багато інших скель. Серед них – масив Дениші на Житомирщині і скелі згаданого вже Буцького каньйону, скелі у Кам’янець-Подільському, Корабельна Балка на Миколаївщині, Хортицькі скелі, скелі у Південноукраїнську.


«У скелелазів є фантазія та почуття гумору, тож скельні маршрути часто мають дивні або веселі назви. Наприклад, Колоноскопія, Права Балда, Реінкарнація, Сулугунізатор або навіть Кучерява Хрєнь. Є у нас свої традиції. Наприклад, новачок, який подолав свій перший маршрут, цілує страхувальний карабін та дякує власним рукам, магнезії, яка робить їх більш чіпкими та святому карабіну. А перед підйомами ми просимо духа скель, щоб все пройшло добре, а по завершенню дякуємо за можливість. У скелелазів всі вважаються молодими, бо маршрути долають 60, 70, 80-річні. Так легендарний криворізький альпініст та скелелаз Євген Щербаков долав скелі фактично до останніх днів життя, до 82 років. Світла йому пам’ять! Вічна пам’ять шахтареві та скелелазу Євгену Алещенку, що загинув, захищаючи Україну. Вітаю зі святом всіх скелелазів, всіх альпіністів і особисто свого друга Жеку Смольянінова. А у нашого Сенсея Володі 8 серпня ще й день народження. Миру, сили і щастя тобі, друже!»

Друзі, нагадуємо, що ми продовжуємо рубрику «Мрій та мандруй з «Металургом»!» І якщо ви хочете поділитися розповідями та фото з подорожей, туристичними лайфгаками, телефонуйте нам: 098-488-98-21 чи 92-736 (внутрішній тел. підприємства) або пишіть – на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA та https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua .
Ми разом створимо тревелфотосторіз, які варті кращих світових журналів і сайтів. Це може бути гірський похід, поїздка Україною чи за кордон, відпочинок на морі або у селі, оздоровлення на курорті чи екскурсія Кривим Рогом, мандрували ви вчора чи багато років тому. Пам’ятаймо, що з часом цінність вражень не зменшується, а навпаки. Тож подорожуймо разом!