Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію читайте тут.

Як  вплинула війна на нас, на нашу думки, дії, надії? Про це «Металург» запитав у працівників нашого підприємства. Їхні відповіді ми публікуватимемо в ці дні.

Станіслав Улітич, стругальник РМЦ-1: «Незалежність – це особисте»

– Найголовнішим державним святом я вважаю День Незалежності. Зазвичай ми святкували його з друзями, рідними, усім містом. На жаль, цього року через війну все буде по-іншому. Та все одно ми з родиною надягнемо вишиванки, будемо співати українські пісні, які так любить моя донечка Анастасія. Вона цього року йде до першого класу. Дуже хотілося б, щоб у неї було навчання у мирних умовах. Але зараз важкі часи для всієї країни. Незалежність завжди діставалася і дістається нам великою ціною. Ціною життів наших захисників. У мене зараз брати на фронті. Переживаю за них, але розумію, що вони не могли по-іншому.

Для мене незалежність – це особисте. Я хочу бути вільною людиною, жити на рідній землі, насолоджуватися українською культурою і цінувати, поважати історію моєї країни. Війна змінила нас усіх. Дуже радує, що зараз навколо мене зростає кількість тих, хто починає говорити українською мовою, хто відроджує наші національні традиції. Колеги на роботі намагаються спілкуватися українською, все більше її чути у магазинах, транспорті, на вулицях міст. Ми почали розуміти, що мова – наша потужна зброя. Ось це дарує надію на краще. Лише вільні люди у незалежній країні можуть бути щасливими. А ми маємо право такими бути. От тільки не треба чекати, що хтось прийде і зробить все за нас. Кожен може зробити багато для нашої країни. Донатити, волонтерити, будувати та розвивати, зі зброєю в руках захищати, допомагати тим, хто потребує підтримки, та виховувати дітей з любов’ю до рідної країни – стільки можливостей є у кожного з нас, аби наступний День Незалежності ми зустрічали вже у мирній Україні, у світі* без війни. І це моє найголовніше бажання!

* – це слово є ключем до відповіді в розіграші до Дня Незалежності України