В  «АрселорМіттал Кривий Ріг» вперше відбувся онлайн-форум «STEAM GIRLS», який був присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці.

Жінки завжди сприяли розвитку науки, техніки, медицини, але їх участь у науковому світі, на жаль, не завжди помічалася. За даними ЮНЕСКО, лише 30 відсотків науковців по всьому світу – жінки. Для того, щоб привернути увагу суспільства до цього питання та заохотити красунь та розумниць обирати науково-технічні спеціальності і дивувати світ новими відкриттями, у 2016 році Генеральною Асамблеєю ООН був започаткований Міжнародний день жінок та дівчат у науці.

Що надихає жінок на наукові дослідження та що заважає їм вірити у свої можливості, які обмеження існують на шляху досягнення цієї мети, які переваги дає діяльність в областях SТЕМ (наука, технології, інженерія та математика) – про це та інше йшлося на першій в «АрселорМіттал Кривий Ріг» онлайн-конференції«STEAM GIRLS».

Конференція об’єднала 35 жінок-учасниць, а основними спікерками стали чотири жінки-науковиці та інженерки, які власним досвідом довели, що змінювати світ науки, ставати лідерками та будувати кар’єру – це теж звичайні жіночі справи.

У лекції про STEM та лідерство, у жвавій панельній дискусії «Жінки у науці та інженерії: виклики і можливості» взяли участь Аліна Коса, інженерка з планування виробництва, старший корпоративний тренер та амбасадор «АрселорМіттал Кривий Ріг», Ганна Новікова, заступниця директора Криворізької гімназії № 51, вчитель предмета STEM, співавторка програми міжгалузевого курсу «SТЕМ LAB». А також Катерина Слюсаренко, в.о. директора інституту управління та лідерства ДУЕТ, та Тетяна Сулима, проректорка КНУ.

«Наші спікерки ділилися з учасницями конференції своїм життєвим та професійним досвідом, вони розповідали про свій шлях у науку, про перешкоди, випробування та  успіхи. Кожна з жінок-спікерок є цікавою особистістю, у якої дійсно можна повчитися новому, адже зараз ми маємо дефіцит успішних жінок-науковиць та інженерок, на яких можна рівнятися у SТЕМ. На мінілекції від Анни Новікової ми розбиралися в тому, що таке STEAM, яка роль жінок у цій сфері та говорили про лідерство. На панельній дискусії йшлося про причини низького відсотка жінок у науці та технічних спеціальностях, про гендерні упередження, стереотипи, кар’єрні бар’єри та дискримінацію. Учасниці поділилися своїм досвідом, як вони долали подібні виклики та розповідали, що їх мотивувало на шляху до успіху, – розповідає Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг». Наприкінці форму на учасниць чекав приємний сюрприз – найцікавіші запитання до спікерок були відзначені цінними подарунками.

Цікаво знати

Якщо вас попросять назвати імена відомих винахідників, що одразу згадується,  Леонардо да Вінчі або Томас Едісон? Історія доводить, що за багатьма речами щоденного вжитку та науковими інноваціями нерідко стоять  жінки. Ось, наприклад, деякі з них.

«Двірники» для авто вигадала Мері Андерсон. Одного зимового дня 1903 року вона їхала автомобілем до Нью-Йорка і помітила, що водій раз у раз відчиняє вікно, щоб змітати сніг з лобового скла. Вже вдома Мері накреслила зразок гумової лопатки, якою можна було орудувати зсередини авто. Вона отримала патент на свою розробку, але ніколи не мала прибутку зі свого винаходу, який згодом став поширеним та звичним елементом автомобіля.

Фахівчиня з хімії Стефані Кволек у 1965 році розробила легке волокно, з якого стали виготовляти куленепробивні жилети та інше захисне спорядження. Це волокно зараз також використовують у різноманітних виробах, від захисних рукавиць, до літаків та підвісних мостів.

Найпопулярнішу гру «Монополія» вигадав не Чарльз Дерроу, як дехто вважає, а Елізабет Мегі. Вона запатентувала свою розробку, як «Гра землевласника». Чарльз Дерроу викупив у неї патент за 500 доларів та монополізував гру, яку ми сьогодні добре знаємо, як «Монополія».

Приєднуйтесь і ви до цих талановитих жінок, поринайте у світ науки і техніки, ставайте дослідницями та винахідницями. А ще вчиться захищати свою інтелектуальну власність. Тоді й ви увійдете в історію, яку будуть вивчати, і на якій  виховуватимуться сучасне та майбутнє покоління.