Максим Свиридов працював вальцювальником у сортопрокатному цеху № 1. Він став на захист України в перший же день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року.

«Максим був висококласним вальцювальником, – розповідає старший майстер основної виробничої дільниці стану ДС 150-1 Михайло Токовенко. – Ми працювали разом не один рік. Він керував роботою чистової групи прокатних клітей першого дротового стану, з якої виходить готова продукція. Це надзвичайно відповідальна робота, що вимагає високої майстерності. Максим Свиридов робив її якісно. Його досвід був безцінним. Від роботи він ніколи не відмовлявся і не відмовляв колегам, коли вони потребували допомоги. Він був спокійним, врівноваженим, і зберігав спокій у будь-якій ситуації. Максим мав чудове почуття гумору і міг жартом розрядити ситуацію, додати позитиву в колективі. Колеги його поважали, прислухалися до його думки. На жаль, він більше не повернеться до нас. Завжди з вдячністю згадуватимемо нашого захисника, цю чудову людину».

Максим Свиридов був головним сержантом взводу безпілотних ударних систем. 3 січня 2026 року він отримав важке поранення під час виконання бойового завдання. Лікарі боролися за життя героя, але врятувати його не вдалося. Серце Максима зупинилося 16 січня 2026 року.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.