У цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають спеціальні тренінги для водіїв «швидких», на яких вони набувають практичних навичок першої допомоги постраждалим, щоб у разі необхідності надавати її самостійно, без допомоги медиків. 

Водій «швидкої» допомоги не просто керує автомобілем, а ще й безпосередньо бере участь у наданні меддопомоги. Коли фельдшер допомагає постраждалому, саме водій приносить до місця події необхідні речі, ноші, допомагає переносити людину до «швидкої» та везе всіх до найближчої лікарні. Щоб вміти усе це робити, водії медичних автомобілів проходять спеціальні навчання.

Але трапляються випадки, коли водію треба стати не просто помічником, а й колегою медиків. Наприклад, під час аварії з кількома постраждалими, коли треба терміново зробити штучне дихання, зупинити кровотечу, а фельдшер на місці лише один, а інша бригада медиків ще у дорозі.

«В «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми вирішили вдосконалити навички водіїв «швидких» і організували для них спеціальні навчання-тренінги в цехах підприємства, – говорить Рустам Ісмаілов, начальник управління з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Все відбувається, як у житті: виклик, виїзд, допомога постраждалим. Але на виклик виїжджає не повна бригада з фельдшером, а лише водій. Увесь процес його роботи – визначення стану постраждалого, надання першої допомоги – проходить під пильним наглядом фахівців з охорони праці та медиків. Вони потім все аналізують та визначають, що водій зробив правильно, а над чим ще потрібно працювати. У тренінгах, звичайно, беруть участь і робітники цехів. Таким чином вони також проходять увесь процес навчання, адже активно допомагають водієві. Подібна практика вдосконалення навичок медичного водія існує в Америці та в Європі, цього, до речі, вимагає і українська медреформа».

Ось як відбувався один з навчальних тренінгів за участю водія «швидкої» у сортопрокатному цеху № 2, в якому взяв участь і «Металург».

10:00. Працівник СПЦ № 2 побачив, що його колега отримав травми, і викликав «швидку». За легендою навчань у постраждалого зламані плече та гомілка правої ноги.

«Сповістити про неприємну подію медиків має людина, яка знаходиться поряд з постраждалим, – коментує початок навчань Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці. – Робітнику треба точно вказати місце, де все відбулося, розповісти, що сталося з постраждалим, хоча б приблизно сказати, які пошкодження у людини. Також про інцидент робітник сповіщає свого майстра або старшого у зміні. Після дзвінка медикам робітник цеху або старший зміни відправляють свого колегу зустрічати машину швидкої допомоги, а коли та приїде – привести медиків на місце, де є постраждалий».

«Швидка» вже біля цеху. Її зустріли та пояснили, куди треба їхати.
Водій поспішає до постраждалого.
Водій визначив види травми і почав надавати першу допомогу.
Колега, який викликав «швидку», допомагає водію.

В головній ролі під час навчань – Андрій Волобуєв.

«Водієм невідкладної допомоги я працюю вже 22 роки, чергую на металургійному виробництві, – розповідає Андрій Волобуєв. – Переважно увесь цей час я був головним помічником фельдшера: підтримував постраждалого під час перев’язки, допомагав довести або донести його до машини, допомагав людині увійти всередину автівки. Звичайно, я бачив усі медичні маніпуляції, які робив фельдшер. Теоретично знаю, що і як робити. Але одна справа бути на підхваті, зовсім інше – все робити власноруч. На цьому тренінгу я вперше сам надавав допомогу. Дуже хвилювався, намагався все зробити правильно, адже це значна відповідальність за здоров’я людини».

«Хоча це була імітація травми, але відчуття було не з приємних, – ділиться враженнями слюсар-ремонтник  СПЦ № 2 Олександр Білошицький, який грав роль умовно постраждалого. – Я не хотів би в реальному житті отримати такі травми, краще дотримуватися усіх правил охорони праці, наперед оцінювати усі ризики та завжди залишатися живим та неушкодженим».

«Моїм завданням на цьому тренінгу було виявити постраждалого, правильно викликати «швидку» та допомагати водію, – розповідає слюсар-ремонтник СПЦ № 2 Анатолій Демчук. – Знаєте, відчув дуже велику відповідальність. Мій колега правий, коли сам все робиш, то і ставлення до цього в тебе інше. Хоча все було не насправді, я відчув полегшення, бо зміг допомогти людині». 

Ну що ж. У фіналі тренінгу – усі живі та врятовані. Учасники Андрій Волобуєв, Олександр Білошицький та Анатолій Демчук сфотографувалися на згадку.

Пам’ятаймо, безпечне виконання робіт у більшості випадків залежить від свідомого ставлення до охорони праці. Бережіть себе і нехай вам ніколи не згодиться швидка допомога.