Він був стрільцем-снайпером механізованого батальйону, а у мирному житті Роман Лаврентюк працював машиністом тепловоза у залізничному цеху № 2.

«Роман добре знався на своїй справі, був досвідченим працівником, знав підприємство, як кажуть, наче свої п’ять пальців, адже працював на різних його дільницях – металургійному, коксохімічному виробництвах, у гірничому департаменті. До роботи він ставився сумлінно та відповідально. Усі знали, де працює Роман, там завжди буде все гаразд. У колективі його поважали, дослухалися до його думки та дієвих порад. Роман був відкритою, позитивною людиною, якщо було потрібно, він завжди приходив на допомогу. Він дуже любив свою родину. Важко втрачати таких людей. За наш спокій та мир Роман Лаврентюк віддав найцінніше – своє життя», – сказав Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2.

Мужньо виконавши військовий обов’язок Роман Лаврентюк загинув у бою третього грудня 2024 року у населеному пункті Погребки Курської області.

Висловлюємо  щирі співчуття рідним та близьким загиблого.

Вічна пам’ять Герою!