Працівники дробильної фабрики створюють умови для безпечної та ефективної роботи у своєму підрозділі.

Мабуть, зараз немає жодної людини, яка б не слідкувала за ходом воєнних дій. І важко не помітити, як важливо для успіху швидко доставити техніку, боєприпаси, запчастини туди, де це найбільш потрібно. Той самий принцип актуальний і для виробництва. Для успішнішого виконання ремонтів обладнання та споруд працівники дробильної фабрики вдосконалили складування матеріалів і запчастин. Віднині знайти на складі та відвантажити потрібне для ремонту набагато швидше та ще й безпечніше.

На складі дробильної фабрики зберігаються десятки тонн металопрокату: листи, швелери, двутаври, рейки, балки, труби, кутники тощо. Ці матеріали необхідні для ремонту цехових будівель та споруд. Тут же розміщені теплообмінники, маслостанції та інші елементи обладнання дробильної фабрики, а також гакові підвіски для підйомних кранів та інший скарб, необхідний для ремонтів. Донедавна це все зберігалось не надто впорядковано, про що надходили сигнали від кранівників, стропальників, водіїв, що вантажили та вивозили прокат чта запчастини на об’єкти. Склад вирішили переобладнати за принципами WCM.

Команду з впровадження цього важливого проекту очолила механік з ремонту кранів дробильної фабрики Лідія Чучмай. «На нас чекало дуже багато роботи, – розповідає Лідія. – Зберігалось все ну так собі, дещо було звалене до куп, до того ж, у перемішку. Проходів до місць зберігання не було, людям доводилось перелазити через ці купи, ризикуючи впасти або отримати по нозі чимсь важким, що могло впасти з купи. До того ж – бруд, сміття… Під час завантаження прокату чи запчастин на машину кранівник, який керує краном дистанційно з підлоги, мав невідривно дивитись під ноги, хоча йому треба спостерігати за ходом процесу, за роботою стропальника. Тобто процес завантаження був не лише довгим та незручним, а ще й небезпечним».

Почали з того, що створили план – де що буде зберігатися, а також з прибирання. А далі посортували та склали все окремо, щоб можна було без проблем доступитись до будь-чого з того, що тут зберігається.

«Та то тільки розповідати швидко, – продовжила Лідія Чучмай. – А насправді були тижні, місяці клопіткої роботи, метр за метром, купка за купкою. Допомагали фахівці з впровадження WCM Світлана Трушевська, Ганна Нечаєва та Оксана Афанасьєва, завзято працювали слюсарі-ремонтники Віталій Кобернік, Андрій Барабаш, машиніст конвеєра Олег Лісовський. Багато зусиль приклали машиністки крану Дарія Бойко, Світлана Нікітенко, Ганна Лактіонова, Оксана Захарова. Взагалі багато хто з дробильної фабрики зробив внесок. Зараз потрібне можна швидко знайти й безпечно повантажити. В планах – прописати стандартні операційні процедури, за якими будемо підтримувати склад у належному стані. Але то простіше, ніж все це було розгрeбти».