Там холодно, але круто.

Про життя й роботу, сповнених романтики і разом з тим повних небезпек заслужений полярник України, почесний громадянин Кривого Рогу та Києва Микола Маковій  розповідав на зустрічі з працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та їхніми родинами у музеї історії нашого підприємства.

Відвідувачі цього музею завжди з цікавістю та надовго зупиняються біля стенда з артефактами, фотокартками та особистими речами з антарктичних експедицій Миколи Маковія. А кожна зустріч полярника зі слухачами завжди стає справжньою подією!

Так було і цього разу. Про своє життя та роботу на українській станції «Академік Вернадський», яка знаходиться на відстані 15 150 км від Кривого Рогу, серед снігу та пінгвінів, Микола Іванович розповідав своїм колегам, адже свій антарктичний шлях він розпочинав саме з нашого підприємства, де п’ятнадцять років працював машиністом тепловозу в залізничному цеху № 2.

«Кожного разу, коли я буваю в «АрелорМіттал Кривий Ріг», моє серце б’ється частіше, я наче додому приходжу. Тут пройшло моє професійне становлення, тут я у прямому сенсі отримав путівку у життя, сповнене пригодами та подіями», – поділився враженнями Микола Маковій.

Антарктида була відкрита 27 січня 1820 року. Ця територія не належить жодній державі, а серед її мешканців лише полярники – це вчені та фахівці, які здійснюють життєзабезпечення на цьому суворому континенті. Микола Іванович є чемпіоном із кількості експедицій в Антарктиду, адже ставав їх учасником аж 15 разів. Працював техніком-механіком загону санно-гусеничних машин, інженером транспортного загону, інженером з життєзабезпечення станції, керівником арктичних експедицій. Він чотири рази перетинав Південний полюс, найхолоднішу точку планети, де морозна температура сягає мінус 86 градусів за Цельсієм, і навіть нижче.

Побував Микола Маковій і на Північному полюсі, де представляв Україну в експедиції, пересвяченій 75-річчю відкриття групою Івана Папаніна першої науково-дослідної станції на крижині, що дрейфує. Мандрівник двічі підкоряв Гімалаї, де на одній з верхівок гірського масиву Анапурні підняв прапор «АрселорМіттал».

«Про суворість холодного краю та його красу, про унікальний тваринний світ Антарктиди та про людей, які працюють там я й розповідаю дорослим та дітям. Я вважаю, що зараз такі зустрічі особливо потрібні, вони дозволяють людям отримати позитивних емоцій і хоча б трохи відволіктися від війни та всього, що з нею пов’язано, – говорить Микола Маковій. – У своїх розповідях я запрошую глядачів помандрувати. Можливо комусь з них пощастить поїхати до Антарктиди як туристу, або навіть у якості працівника-полярника. Я пам’ятаю свій перший приїзд туди. Пурга, нічого не видно, холодно. Тоді я подумав, куди мене занесло, як же тут буду працювати? Та згодом я полюбив цей край, адже побачив усю його красу». 

Під час зустрічі люди цікавились умовами, в яких живуть полярники, хотіли дізнатися, як вони почуваються під час так званої річної доби, коли одне півріччя день, а друге – ніч. Люди розпитували про побут полярників, їхні будні та свята.

Не обійшлося і без питань про пінгвінів. В Антарктиді їх чотири види: Імператорський, Аделі, Антарктичний та Субантарктичний пінгвіни. Вони ідеально пристосувалися до життя в суворих умовах, а деякі зовсім не бояться людей.

Були питання і про подолання протоки Дрейка – найбільш штормового місця Землі, так званого морського Евересту на шляху до Антарктиди. Раніше вважалося, що людина, яка хоч раз пройшла нею, має право проколоти вухо, надіти срібну сережку, а у барі безплатно випити пива. Микола Маковій проходив цю протоку 22 рази. Але вуха він не проколював.

«Мені до вподоби стала розповідь Миколи Івановича про перетин Південного полюсу, про те, як він з іншими спеціалістами врятували судно від пробоїни.

Я зрозумів, що не треба пасувати перед труднощами та опускати руки, просто треба вчитися їх долати, – говорить учень гімназії № 130 Вадим Урощинський. – Дуже цікаво було слухати про тварин, птахів, риб Антарктиди. Хочеться дізнатися про них ще більше, адже я планую стати ветеринаром».

«Я завжди хотів почути розповіді Миколи Маковія, і нарешті мені пощастило, на захід я прийшов разом з донькою Вікторією, – ділиться враженнями Віктор Конохов, електрогазозварник прокатного цеху № 3. – Найбільше мені сподобалися розповіді про пінгвінів, про їхнє життя, дитячі садочки тощо. Цікаво було слухати про техніку, яка працює за дуже низьких температур, та про традиції полярників. Більше б таких цікавих зустрічей!».