Йдемо маршрутом пересування через будівлю ремонтно-монтажного цеху № 3 Ливарно-механічного заводу. Верстати, верстати, верстати… Аж ось на майданчику – рівними рядками великі металеві колеса, чий сріблястий блиск видно ще здалеку. Гарне видовище! Це колісні пари для думпкарів – вагонів, які перевозять руду з кар’єрів гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Працівники нашого цеху ремонтують, в основному, ходову частину думпкарів, – розповідає начальник РМЦ-3 Андрій Караман. – Вони приїжджають до нас на своїх колесах, але колісні пари вже потребують ремонту. Наші працівники ремонтують рами, відновлюють колісні пари, ремонтують візки. Ось бачите, всередині візка – шкворінь на основі. Це підп’ятник. А у нижній частині рами є елемент з отвором під цей шкворінь Це п’ятник. Коли рама встановлюється на візки, п’ятники з підп’ятниками стикуються. Це створює рухливість з’єднання. Але це ще й місця найбільших навантажень, тож нам часто доводиться виготовляти і встановлювати нові п’ятники і підп’ятники. Їх виливає фасонно-сталеливарний цех, а обробляють наші токарі. Вимоги до точності високі, необхідно чітко витримати зазори».

Підходимо до рами думпкара. Її довжина – близько 14 метрів! А як дивишся на думпкар з рудою, то й не скажеш, що він такий довжелезний. Ремонт металоконструкцій цієї рами виконують слюсар-ремонтник (бригадир) Юрій Шибилист і електрозварник ручного зварювання Віталій Стовба. «Саме зараз я варю фрикційний апарат автозчеплення (автозчеплення – елементи, за допомогою яких думпкари зчіпляються з іншими вагонами або з локомотивом – автор). Я вам скажу, що на рамі є такі місця, до яких важко підступитися, тож зварні роботи вимагають досвіду та кмітливості, – говорить Віталій Стовба. – Але, як бачите, у нас виходить».

Віталій вдягнув маску зварника і продовжив пускати електродом пасма яскравих іскор, а ми прямуємо далі. Ось – наплавлювальний верстат. На ньому працює Ліна Броницька. Вона – зварниця на автоматичних та напівавтоматичних машинах. У верстаті – колісна пара. Триває наплавлення. На зношені місця наноситься шар металу, щоб відновити параметри. А далі колеса потраплять до вмілих рук токарів Юрія Ступки та Валерія Поповіча. Вони на своїх верстатах сточуть все зайве і нададуть колісній парі геометричної форми, яка відповідає як нашим вимогам, так і шаблонам «Укрзалізниці». Саме зараз Юрій працює над черговою колісною парою. А потім слюсарі-ремонтники з’єднають колісну пару з елементами візка та встановлять на візки відремонтовану раму.

В. о. начальника вагонної служби управління залізничного транспорту ГД Олександр Данченко: «Ми співпрацюємо з ЛМЗ щодо ремонту наших думпкарів близько року. Вже виконано багато ремонтів. Взаємодіємо не лише з РМЦ-3, а й з іншими цехами, як от з цехом металоконструкцій, який, наприклад, виконує заміну бортів і козирків думпкарів. Аналізуємо, вносимо корективи, підвищуємо разом якість ремонтів. Є плани на розширення співробітництва у 2026 році».